На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Хамелеонські справи (частина перша остання)

Фома Пугаляк, 03.02.2009 року



Власне так і повинно було бути. Нудна до неможливості пара дифрівнянь. Я сидів за пошкрябаною кульковими ручками партою і, примруживши ліве око, вслухався в навколишній шум. Нічого незвичного – перешіптування, розповіді про комп’ютери на парті поруч, шарудіння ручок, відривання листочків з середини «зошитів для вищої освіти», як ми їх називали тоді, лише для того, щоб побавитися в «морський бій через парту», старанне відзначення сусідом хрестиками на полях повторюваних слів лектора «власне», тихе сопіння розумників з перших рядів, веселі чи не дуже анекдоти, які ставали мало не шедеврами, оскільки більш нічим було зайнятися. Мене ж цікавило глобальніше питання - що станеться з хамелеоном, якщо його поставити на дзеркало. Статистичні дослідження вперто твердили – він стане прозорим. Дещо менша група ржала як коні в лютому напередодні першої «сходки» і казала, що він не витримає і перелізе з дзеркала, бо здуріє від такого повороту подій. Не довго думаючи вирішив, що найкращим способом провести пару з дифури буде не відновлення змінних в рівняннях першого порядку а саме й без того підірваного сну. Звичайно, кутовий зір у викладача непотрібного предмету розвинутий куди краще ніж в боксера, тому найкращим виходом є оперти голову руками таким чином, щоб закрити свої очиська силуетом особи попереду, оскільки лектор може зауважити, що вони закриті. Солодко позіхнувши, що в свою чергу безперечно породило такі ж пертурбації на лівому фланзі спраглих знань дідькознаєчогомисюдаприперлися студентських лав, віддався блаженній втомі. Втім, коли розпочався сон не було важко зрозуміти, що це він. Й коли до мене підійшов здоровенний хамелеон і, смачно затягуючись сигаретою запитав чи є в мене дзеркало ніскільки не здивувався.

- Ні, - відповів я, не маючи на меті брехати, - а хіба хамелеони…

- Так, так, тільки й про це балачки, - перебив мене він, - як ми поводимося, коли нас покласти на дзеркало. Світова проблема, так сказати. А правда яка?

- Така, що ви станете прозорими, - невпевнено мовив я.

- Ага, срака-мотика. От ти бачиш скло? Ні. А хамелеони бачать. Це нормально?

- Ні, ненормально, - підтвердив я, зовсім не бажаючи образити велику рептилію.

- От і я про те, що люди ненормальні. Скільки кольорів є в людини?

- Сім плюс білий та чорний.

- Хе, - посміхнувся драконоподібний,- а в хамелеонів є тридцять три основні кольори.

Це мене здивувало і попросив пояснити як таке може бути.

- Не хочу ображати людський рід, хлопче, - весело почав хамелеон, - але всі ваші дев’ять кольорів входять тільки до нашого одного, так званого «хамелеонського». Того й нам так легко набути будь-якої барви. Як би це пояснити – всі вони відтінки цього кольору. Якщо маю право так казати – ваш світ сірий відносно того всього, що бачимо ми.

Я присів, запаливши цигарку й замислився. Трохи згодом запитав освіченого хамелеона:

- А навіщо вам дзеркало?

- Треба дещо пригадати.

- Тобто?

- Смішні ви істоти. Саме час зрозуміти – дзеркало завжди показує минуле.

Наша розмова так і залишилася незавершеною. Минула пара і сусід розбудив мене, потираючи долоні й беззаперечно радіючи тому факту, що почалася велика перерва, отож саме час смачно пообідати бутербродами та продиференційованим чаєм.

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 kuraj , calvin. 793
( написати коментар )
Мифодій Мельниченко
2009-02-03 12:33:38
непогано але як для уривка (таке враження що то середина чогось) якщо поправити пару ком і "шарикову" ручку - то може бути
(відповісти)
Фома Пугаляк
2009-02-03 13:08:06
ги. дійсно. кулькова)))). дякую.
(відповісти)
cortes
2009-11-05 19:39:25
отут можливо
(відповісти)
( написати коментар )