Прочисти мозок
Я застав її, коли вона розкладала темряву по полицях.
- Що ти робиш? – запитав.
- Позбуваюсь думок, – відповіла вона – є така гра «Прочисти мозок» і я в неї граю. Правила прості: треба просто не думати.
Вона знову втупилась в шматок ночі осіннього міста. … Не думати… Не думати? Треба спробувати. Терапія? …………………..., ні, довго не можу! Може заплющити очі? ………….., ні, ще гірше! Моя фантазія малює мені картинки перед очима.
Вона позбувається думок, а я бавлюсь із ними. А що краще? Бавитись чи позбуватись? Хіба думки – це вороги? Заважають інколи, але ж не шкодять. Буває так, що хочеться їх насварити, поставити в куток. Але не позбуватись! Треба їх виховувати як маленьких дітей. Так, це довго і нудно, але краще виховувати ніж потім позбуватись.
- Досить! Пішли пити каву…
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 1 | kuraj. |
2009-04-03 15:11:23
це сподобалося, а ці два вірші - ні... вони схожі на роздратований крик, коли крик не має іншої причини, крім самого роздратування - і потім людина сама не знає, чого кричала.