чуєш в мене таке враження шо я тебе вже 1 раз бачив...

і було сильне враження шо то ти але можу помилятись...

ну і? де коли...

продовження грию...

в суботу десь між 20 00 і 21 00 на тротуарі вул. Руської з боку антикризового кафе

і як я виглядав...

просто я шось не можу згадати де я в той час був

ну тобто десь в тому районі цілком можливо?

ти виглядав заєбісь, друже!

я був сам?

так

це було, здається, десь о 20 40, тому що до того буда гроза і до 20 35 я стояв у переході на початку Личаківської, а потім пішов попри Чорновола на Руську. це не мало б зайняти більше декількох хвилин

можливо бо я був в той день там але в той час я був не сам а може і не я бо від грози я ховався в одному з підїздів біля памятника грушевського в ту сторону як до франка йти...

ну значить ізвіні, братішка

хм... твій вислів нагадав про книжку яку я вчора дочитав...

пісьма братана?

механічний апельсин

і як? одна з моїх улюблених книжок. фільм втрачає основну думку, але теж хороший.

бо тут один знайомий в контакті пише, шо вчора дочитав пісьма братана. я думаю: йоб твою мать! класику треба читати

переклад гівняний а закінчення норм...

шкода шо його на деякий час вилікували...

який переклад, укр. чи рус.? якшо укр - то заєбісь, а рус - хуйня.

стосовно того, шо вилікували - то я в мене абсолютно протилежна думка

укр...

так я про шо ж кажу тобто шо

погано шо його лікували

тре шоб він всб книжку таким покидьком був...

гониш. а фабула?

він же мав якоїсь мінімальної пизди за свій далбаєбізм отримати?

ну хіба чуть чуть...

а я від грози дома ховалася ;)))

А у вірші мені найбільше сподобались оці рядки:

"Він мій мені його нести

Для кожного свої хрести"

тема хрестів час від часу проскакує в мене...

до цієї теми повертаюсь і повертаюсь правда підсвідомо не спеціально...

квіти у студію)

га? шо? куда? не треба квітів, вони жити хочуть...

а тобі тихі оплески, Славчику

як добре що вони мають здатність лунати чуть чуть і зникати не лишаючи по собі сліду...

дякую...