Через тебе...
Євгеній, 30.06.2009 року
Через тебе не сплю я ночами,
Через тебе пишу я вірші,
Та коли тебе я забуду,
Перестану писати вірші,
І нарешті посплю від душі.
Можу я писати багато,
Про кохання і природу,
Але треба вже поспати,
Завтра в школу рано вставати.
Та не спиться сьогодні мені,
Хочеться писати вірші,
Про кохання і природу,
І про тебе кохана моя.
Якби знала ти,
Як хочеться мені з тобою,
Ходити під ручку парком,
Рахувати на небі зірки,
Зустрічати разом світанки,
Але це, нажаль, лиш мрія.
У житті все зовсім інакше,
Не все так, як я хотів.
Коли пишу ці рядки уночі,
Ти, напевне, вже спиш.
Бачиш сни солодкі, про принца,
А про мене й не згадуєш ти.
Та мені це все не потрібно,
Я забуду тебе колись,
Ну, а поки не стулю я очей,
Бо у снах являєшся мені ти.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| -1 | Малєнькій_злобний_глотолог. |
2009-07-01 15:35:07
не дуже поетично написано