Стільки Темряви...
1.
малював би і малював
як тебе поглинає тепло
темніють очі твої – розмиваються їх олівцеві обриси
ти огортаєш горнятко долонями
нігтики твої блискають наче олива горняткова
і плед тебе огортає і я тебе огортаю
ти картатієш ти люднієш – дотики – притиски – ніжні ворсинки
гусяча шкіра – мурашки – і дотики
пахне сухою цибулею і вапняними стінами
я би домалював ще трішки рудого лушпиння
трішки газет і вапна
я малював би і малював
дощ за вікном – стільки темряви
і тільки нігтики твої блискають
тепле горнятко холоне
очі твої – більше темніють
слід олівця розтирається
2.
чай і меліса
так що горнятка – заповнені сірою зеленню вщент
ніби маленькі озера
хтось холоду начаклував повну кімнату
ми гріємось навколо чаю ніби тваринки
притискаємось до нього долонями ніби животами
меблі видовжуються як мертві дерева –
в світлах свічок це особливо видно
мертві дерева заповнюють простір навколо нас
нас – затискаючи –
темні але здається –
що сіро-зелені
ми – затискаємось
ми – притискаємось
ми – заповнені одне одним
ніби кімната – деревами мертвими
чаєм з мелісою — теплі озерця ї
3.
Чорні джерела в твоїх очах
Але зовсім інші – в посмішці – ледь видній затемна
І ніби помічена мною на зім’ятій фіранці
Зіткана з тіні Марія
Ти лишаєш ідеально точні відбитки тепла
Моєму холодові
Чорні джерела в твоїх очах
Випускають у темряву чорні обриси
Речей і їх станів
Проповзання змії ніби тіні
Політ птаха ніби тіні
Зминання фіранки так щоби в її тіні
Проступила Діва Марія
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 5 | elfiyka, DAS ICH, Ihor, Данілевич Павло, B/B, kuraj, Тата Годецька. |
2009-07-02 13:23:02
нарешті мене почало щось зачіпати:)