А все що добре
А все, що добре, – мрія? Ха!!! Театр абсурду –
Німа фантазія, фатальність футуризму.
Я задовбався бути гідом власного туризму,
Шукати щастя серед розкоші та бруду,
Мішати віскі, ром чи ель з дешевим
Вином, отруєним злопам’яттю в нутрі.
Від всього глючного, як і від себе, впрів
І проклинаю з болем місто Лева!
За що ти так, чому ти все згубив?..
Чому в тобі кривавлять рани порожнечі?
Це ти любов продав і заперечив
Мене як в’язня… знаєш, голуби
Листи твої вже більше не доносять –
Ти з серця п’єш останній мужній рік.
Я ще не знаю те, що буде. Із повік
Зіпрілим листям на долоні впала осінь.
12.о8.2оо9
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 2 | Lita, cortes, Іванка Де., Юлія Сніг. |
2009-08-14 17:27:44
сподобалось. цікаво)