На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайти

тихо

Вірлена, 26.09.2009 року

Ти починаєш. Не остання і не перша,

і тиху голову на тихі руки сперши

ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди

не долинають крики і суди.

І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі

намотування нервів на педалі.

Намотування візій на шляхи.

І пил трухи.

Життя тече - по руслу, осторонь.

І ти на літо викупляєш бронь,

на хвилю тиші виставивши чати.

Прозора мушля - розкіш і печать,

і це блаженство, коли всі мовчать,

крім тих, кому не можна промовчати.

Усі, що знають точно, без вагань -

глухі на ноту та сліпі на грань,

а отже, що граніт - немає рацій.

Усе минуле на верхівках паль

мій повсякчасний внутрішній скрипаль

зіграв би у мільйоні варіацій.

І ти виходиш на широкий міст,

змінивши форму - залишивши зміст.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили
7 Дмитро Куліков, Анастасія, Наталі, polishuchka, kuraj, slavchyk, l.d..
( написати коментар )