На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

спасіння

Юлія Мусаковська, 01.10.2009 року



розсипається птаство ніби з руки насіння

і ряднина над ним розіпнута синя-синя

значить випаде сніг - і дарма не чекай спасіння

переждемо і перебудемо – ти і я

і сніги забіліють пишні як горностаї

говори гомони моя найцінніша з таїн

обірвалася пісня бачиш - я відлітаю

після зникнення мусить бути пора появ

після холоду мусить бути пора відлиги,

затискаю долоні зимні кричу - оклигай

ми усі відіграли ігри своєї ліги

і закрито сезон допіру і до весни

і закриті до скрині давні перестороги

зачепились ми за гачки за свої пороги

і летять не сповиті місяцем круторогим

снігові пластівці - і наше спасіння в них

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Анастасія , Дмитро Лопатинський , Наталка Янушевич. 778
( написати коментар )
Дмитро Лопатинський
2009-10-02 18:30:09
Аж здалося, що вже зима, і фізично відчувся холод:)
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2009-10-02 18:33:01
:) минулорічний зимовий текст
(відповісти)
Дмитро Лопатинський
2009-10-02 18:38:51
ааа, ну тоді зрозуміло))) гарно написано! і оптимістично! бо ж у житті буває, що доки дочекаєшся тих "появ" і тої "відлиги", то вже звикаєш і спасіння зовсім не тішить:)
(відповісти)
Юлія Мусаковська
2009-10-02 18:40:05
нє, без оптимізму можна загнутися... уповаймо на появи!))
(відповісти)
Ізабель Луіссо
2010-12-30 20:25:04

дуже гарний)але є трохи недоробітку)

у першому та ост стобчиках дуже прості рими як на мене)

(відповісти)
( написати коментар )