БЛЯ!!! я поставив мінус не читаючи!

то +!

>поставив мінус не читаючи

LOL

а що, я ж пісатєль.

скажу чесно. я не читаючи завважив, що ти то серйозно пишеш. щось перемкнуло))

але ти жжош! 5пункт це капєц.

ЗІ: Чапек прикольно про таке вже писав, але ти в контексті це зробив обісцяльно, о!

5й пункт я щойно трохи розширив.

а чого Амізон?

ну реклама ж. справжні письменники не дивляться телевізор? то забийте.

якшо серйозно, то особисто я згідний з пунктами 3 і 11

пропоную внести поправку до 3го пункту проекту "ЯК СТАТИ ГЕНІАЛЬНИМ ПИСЬМЕННИКОМ", замінивши слово "емоцій" на ... не знаю, що підійде...

а що підійде?

і чому те, шо є, не підходить?

бо пафос і емоції - різні речі.

хоча я не пам*ятаю, чи читав щось, де б так фігурували власне емоції (не почуття чи відчуття), щоб результат хотілось прочитати ще. це, мені здається, шалено важко зробити.

селінджер - "ловець у житі". але це виняток.

точно.

але я мав на увазі трохи не те. в селінджера всеж іде сильна лінія переходу від емоцій (які автор так записує, щоб вони не викликали відразу (принаймні мені читалось досить легко)) до почуттів.

я мав на увазі чисті емоції. як "крик(німий)". напевно, це неможливо.

ок, відредагував. тепер зрозуміліше, що я мав на увазі?

зрозуміло.

а втім, ні. Чехов, наприклад.

фанатієте від бидлосуржика і надутих промов?

на бидосуржик мені байдуже. я з ним, власне, і стикаюся останнім часом дуже рідко.

щодо пафосу і емоцій, я їх розумію, як досить обширне поняття. не за і не проти. інколи треба і побільше

перепрошую, про суржик це 11й пункт. торможу.

я вот підтримую 12 пункт.шось він мені по душі)а про амізон то вже краще арбідол,бо він дієвіший і дароже,а так вапше хароший стьоб.

алсо, справжній письменник ніколи не миється.

12 - це недалеко від істини. але треба бути знаменитим письменником.

та...12 пункт разом із 3м....:)))))

а ше бажано курити(почати курити) ,ходити в чорному пальто восени і писати там...ну, на лавочках, аби всі вигіли...то дуже модноє.

ой, ну яке пальто, про що ви. розтягнуті светри, гидкі джинси і дєвствєнні вусики - такий собі поетичний унісекс.

курити - ну так, але ж у нас навіть дванадцятирічне школоло курить. а на щось серйозніше - сальвію там, або гашиш - у письменників не вистачить грошей.

сальваія коштує 3, 5. вона вигідніша.

3,5 чого?

научите меня такой комеrции, абrам.

грн:)

дешевше ніж клей "момент"? і де ж ви знаходите таких бариг? в принципі, мене завжди пригощають цією справою безкоштовно, але три з половиною гривні? це ви вже загнули.

станіславський.джпг

аптєка:)

пфффффф

Шалфєй?

єсть чо?

той аптечний шалфєй якось мало має спільного з сальвією дівінорум хіба що назви подібні

хуярнути сальвію в парку на лавочці - це, мабуть, цікаво)) в чорному пальто))

ага, діти бігаюсть довкола, коні пасуться, ворони серуть...курва! портвейн забули(то для начінающіх)

бу га га

класна штука.

цікаво буде ознайомити з рештою ваших текстів. :)

чукча нє пісатєль, чукча чітатєль.

тоді приведіть приклад хорошого на Вашу думку тексту!

Дякую.

http://www.ukrcenter.com/LIBRARY/read.asp?id=2127

гм. як стьоб - прикольно. але шо воно? рецепти пля?

ну да.

там ше типу мож п. 11-Б: Не бійтеся вживати мат.

мат як пряма мова - для глибшого в'їжджання в образ персонажа і для реалістичности тої всьої публіцистики.

мат "від автора" - шоб показати, шо то автор так самовиражається, шо він сміливий, не манірний, вміє сочно викладати думку, емоції, враження.

будь-який зворот припустимий, якщо виправданий. чак буковскі, наприклад, матюкатися любить і вміє, але навіть моя мама сприймає його тексти позитивно.

о, почитаю...

!!!))) отут я вже не витримав, за маму Гут!!!

зрозуміло, згодна на 50%, але мене більше цікавить інше: де труп Т. Шевченка зустрівся зі слонами і чому про це замовчують літературознавці)))

ми зустрілись у внутрішній монголії.

>згодна на 50%

з цього місця детальніше

трішки згодом, я зараз на роботі)))

1. Пишіть яскравими образами. Згодна, але доволі ночі, дощу, суму, сліз (особливо гарячих), розбитих сердець і німого крику. Все це вже перебите й перетерте, як саме життя, як у прозі, так і в поезії (особливо в поезії). Коли читаєш усю цю слиняву вже з перших рядків, особливо, в початківців, так і колотить на саме оте… і, повірте, це саме оте - не зізнання у коханні. Нікому не подобається банальщина, як і небо у кістках(від існування якого, я б, до речі, так швидко не відмовлялася), бо до таких високих образів наш читач ще розумово не доріс (адже це переважно невеличка кількість молоді, більшість якої навчається або на філологічному, або на історичному факультетах, інші ж читають або Дереша, або анекдоти, чимало з яких написані в основному на парканах), а шановне панство з СПУ – інша, менша частина наших читачів з середнім віком, якщо я не помиляюся, так щоб не дуже образити, 35-45 років, ніколи не зрозуміє, бо ці, дядечки і тітоньки, які вважають, що творять сучлітпроцес і є авторами, критиками і читачами в одній особі, скажу глобально, виховані, іншою епохою, і дивляться на світ ще саме тими очима, визнаючи лише тих рожевих метеликів (в сенсі – вдалих образів), в яких бачать своїх(тобто подібних до їхнього стереотипного підсвідомого ідеалу вдалого образу). Хочеться більше антитези, іронії, деталей… Та самих почуттів… справжності хочеться, а не фарбованих білявок…

2. Побільше філософських роздумів. Не соромтеся повідати читачам про несправедливість світу - хто ж, як не ви, відкриє їм очі? Вкладайте у свої твори високі месседжі. Ваші думки про політику, патріотизм, стосунки із протилежною статтю тощо дуже важливі і всіх цікавлять. Цікавлять навіть більше, ніж сюжет та образи. Я б сказала по-іншому і впевнена згодом ще скажу. Думки потрібні, але ці думки не мають бути порожніми, поверхневими, такими, якими їх усі звикли бачити. Якщо на ляльку вдягнути нове платтячко, лялька не зміниться, але головне, щоб це дійшло до читача, тобто думки мають бути глибокими, але простими. Якщо чесно, в нас зараз проблеми з думками ще більші, ніж з яскравими картинками. Ну просто вбиває примітивізм, так і хочеться в окремих авторів запитати: як вони вчилися в школі?! Додам - згодна, що потрібно більше думати не про сюжет чи образи, але не можна не приділяти значної уваги формі викладу (Дядько Фаулз каже частіше треба вдаватися до викладу від першої особи, я б дещо ускладнила - потрібно, щоб у тексті було три виміри, ніби одна і та ж історія розказана різними людьми: від першої особи, третьої та автора).

3. Пафосу забагато не буває. Більше емоцій НАДРИВУ, автор! Та ні, буває. Я бачила. Якраз з пафосом краще не заграватися, бо не встигнеш помітити, як почнеш писати оди, згодом - на замовлення, а пізніше – вже не відчуєш різниці між ними і лизанням заду. Зелено, але гидко. Мистецтво на те й мистецтво, щоб бути безцінним, а не дорогим. З емоціями погоджуюся, але їх має бути теж в міру. Бажано, щоб вони надихали на щось хороше, а не зривали дах, були щирими…

4. Якщо ваших вербальних можливостей не вистачає, щоб виразити свої думки, користуйтеся трьома крапками. Вони покажуть, що ваш твір має дуже глибокий підтекст... Що ви знаєте набагато більше, ніж кажете... Особливо емоційні моменти виділяйте КАПСЛОКОМ - адже читачі по причині повального ідіотизму самі не відчувають, де треба зробити інтонаційний наголос. Ой, три крапки мають бути там, де мають бути, служити для емоційного підсилення чи виражати незавершеність думки. Навіть не знаю, чи свідчить це про глибокий підтекст?! А ось особливі моменти, думаю, виділяти не потрібно, бо буде, як у Задорного: «Тіха! Щас будєт смЯЯЯшно!» Мені здається, це тільки зіпсує саме ті моменти.

5. Короткі речення. От такі. Створюють напругу. Так. Саме напругу. А ще повтори. Повторюйте все по кілька разів. Щоб читачі точно зрозуміли. Точно. Зрозуміли. Амізон. Амізон. Амізон. Амізон? А-мі-зон. Так, але у всьому має бути гармонія, як після робочого дня відпочинок чи після дощу сонце. Не можна ж постійно тримати читача в напрузі. Нерви у нього похитнуться і не буде читача.

6. А ще не забувайте пояснювати очевидні речі. Адже читачі, як вказано вище, переважно ідіоти. Ніколи не потрібно недооцінювати свою аудиторію, а раптом вона зрозуміє, що ви її вважаєте тупою?! Навіщо ж нам ще одна Оксана Забужко?!

7. Є два способи вигадати захоплюючий сюжет. Перший - розповісти про своє життя. Ваші запої, сексуальні пригоди, важкі стосунки з батьками та друзями - унікальні та просто-таки просяться на папір. Коли життєвий досвід буде вичерпано, можна написати про щось таке, що ви бачили по телевізору - про війну, наприклад, або про піратів, або про детективів. Хіба когось їбе, що ви нічого не знаєте про такі речі? Ваша фантазія сильніша, ніж реальність. Можливо, але це вже буде називатися історією (наука така, мо хто не знає), а не літературою. А щодо їбе чи не їбе, повірте, знайдеться хоча б одна людина, для якої це матиме значення, бо ж люди вони все ж не бездумні істоти, і тоді вам багато чого доведеться пояснювати. Хто не червоніє вперед, а у кого є совість, краще не пишіть про те, на чому не знаєтеся.

8. Не слухайте негативної критики. Ті, хто критично ставиться до ваших творів, - або заздрять вашому таланту, або просто не доросли до сприйняття таких складних багаторівневих текстів. Іноді, але бувають виключення, про які також не варто забувати. Потрібно реально оцінювати свої можливості і не ставитися вороже до критики (вона іноді допомагає: або виправитися, або відіслати когось до біса, що теж важливо).

9. Не перевіряйте текст на граматичні, орфографічні та пунктуаційні помилки. Не відбирайте хліб у редакторів та коректорів. Якщо вам байдуже, що про вас подумають ті редактори і коректори, і чи взагалі вони захочуть паритися над вашим ідеальним безграмотним текстом, і ви не проти, щоб якісь прості смертні копирсалися, не виключно, що ще більш безголові ніж ви, у вашому дітищі і навіть щось там змінювали… Вклонюся в ніжки, але, наприклад, для мене мої тексти – це частики мене. Так я й дала, щоб хтось у мені копирсався: там вирізав нирку, там пришив пальця))) Угу, зараз. Краще вже перевірити.

10. Активно цікавтеся сучасною українською літературою. Все, що відбувається в українському літературному процесі - надзвичайно важливе і цікаве. Додам, а особливо – те, що в ньому не відбувається, а дуже б хотілося, щоб відбувалося.

11. Єслі кто-то із ваших пєрсанажей гаваріт па-рускі, пєрєдавайтє єво рєчь вот такой транслітєрациєй. Ета очєнь прікольно і прагрєсівно. Целіком согласна.

12. Більше пишіть і менше читайте. Справжній письменник повинен займатися тільки двома речами: а) писати; б) бухати з іншими письменниками. Згодна, але читати твори інших теж треба, бо не будеш знати з ким треба пити. В Андруховича на всіх горілки не вистачить.

13. Ставтеся до своєї творчості якомога серйозніше. Ніколи не посміхайтеся. Як це не посміхайтеся?! Обов’язково, але в тексті, а не над текстом.

14. Ви - геній від народження. Просто потрібен час, щоб всі ці ідіоти вас зрозуміли. Гарна думка. Частина мене погоджується, а інша каже: « Ну як не стоять руки, то хай ти будеш двічі генієм…»

Десь таке моє детальніше. Можливе продовження продовження.

"Нерви у нього похитнуться і не буде читача"

ahaaa

жесть

з казок позичила)

ви щойно продемонстрували феєричне виконання шостого правила з мого посту.

прозріваю, що хтось із нас двох не розуміє сарказму. ви справді сприйняли всерйоз цей мій текст?

та зрозуміла я сарказм, просто мені здається він недоречним. ви показали, якої ви власне невисокої думки про літературу, постьобалися з сучасного письменства, але не це робити потрібно насправді...

>якої ви власне невисокої думки про літературу

я невисокої думки про вербальний понос, котрий генерують графомани і називають його "літературою". а літературу - справжню літературу - я люблю.

графоманів треба відстрілювати або поміщати в біореактор на переробку. а на вашу думку що треба робити?

дам довго я просто слідкував...

думаю та нашо мені лізти в сяку ....ню...

не втримався...

от поясніть шо таке графоманство..?

ше там шось було про стандартні форми чи шкліци..?

там ше певно тре згадати про "банальну риму"..?

і заїжджені теми..?

чому я постійно повинен розжовувати очевидні речі? ви все пояснили у своєму ж коменті. графоманство - це і є заїжджені теми, банальні штампи і так далі за списком. це жага писати, помножена на відсутність смаку і (умовно кажучи) професіоналізму.

відстрілювати - це фашистські методи. вони були і вічно будуть... творити, вашу справжню літературу))) збиратися, обговорювати, вчитися визнавати помилки і виправляти їх... але явно не сміятися зі свого становища...

ви кажете "сміятися" так, ніби в цьому є щось погане. найгірше, що може бути в літературі - це роздуті занудні овочі з серйозними-серйозними мордами.

))) приходьте побалакаєм про сніг

то геніально

хех...

я, як людина, що мислить думками непересічної глибини, роблю висновок, що справжні письменники дєгради, і треба бути письменником несправжнім, щоб не соромно було дивитися внукам ув очі)

не знаю чи добре чи погано те що думає про літераторів автор, але цього автора я почитав би ще.

++++++++++++

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

мені, як то кажуть, і хочеться, і колеться: чи не могли б Ви, коли матимете час і гарний настрій, прочитати кілька моїх творів? Ви для мене - авторитетний критик, хотілося б почути Вашу думку. хоча тепер я майже не пишу, а вірші мої здебільшого належать до одного періоду (2,5 роки тому). та все ж...

Ахахах))

МИ ТУТ ВЖЕ ВСІ ДАВНО ГЕНІАЛЬНІ ПИСЬМЕННИКИ!

Так.. Геніальні.. Ми.. Письменники..

Как же нам всєм павізло!!

В моїй душі..вже зник німий той крик..я ж бо ГЕНІАЛЬНА!:D

Ахахахах)))

Кєді на мило!хд

Повішу собі на стіну. Ні, спочатку заламіную, але спершу у кольоровому друці видрукую.

П.С. А крім Прохаська, кого цінуєте як літераторів? Бажано кілька прізвищ, бо якщо їх немає стільки, то бідна наша сердешна література!

габріель гарсіа маркес, семюель бекет, вільям берроуз, альбер камю, чарлз буковскі, ніл гейман, владімір набоков, рей лоріга, дмітрій прігов, місцями - чак паланік. це перші, хто спав на думку. можу назвати і десяток інших імен.

чи вас цікавлять тільки українські письменники? ну тоді жадана допишіть, куди ж без нього. обов*язково іздрик. з мертвих - семенко і антонич.

а гоголь - українець?

а якже! А кому з поетів українських ще довіряєте?

http://www.pereplet.ru/text/kostelman04oct04.html - розкішний український поет.

російськомовний. а хто х україномовних? кого з публікованих українських поетів ви вважаєте графоманами?

а яка різниця - україномовний, російськомовний? "українськість" поета визначається культурним контекстом, і аж ніяк не мовою.

а взагалі, тринадцятий пункт я написав не просто так. український літературний процес викликає у мене блювотні позиви. свого часу я познайомився із цим згустком занудних безхребетних потвор аж надто близько, і з тих пір намагаюсь торкатися його якомога рідше. я не копрофаг.

графоманів - величезна кількість, відсоток впевнено доходить до сотні, їм постійно видають гранти і премії, вони постійно світяться на слемах і форумах видавців. конкретних імен називати не буду, щоб не образити собутильніків.

і - да, на літклубі графомани - майже всі.

А Герман Гессе вам не до вподоби?

зізнаюсь, знайомий з ним поверхнево - але те, що встиг прочитати, дуже сподобалось.

люблю Чортків.

Цікаво, а Т.Г. Шевченко для вас авторитет?

створення для себе якихось уявних авторитетів - справа молодих незайманих котиків. я вже застарий для цього.

створюють собі кумирів, а авторитет - це повага до людини... а ви злий, мені вас шкода(

то скільки ж вам років?)

з огляду на то, як ви себе поводите: ви або пенсіонер, або студент - і в того, і в іншого багато часу, який можна витратити на такі вибрики)

цікаво, що саме ви називаєте вибриками?? а якщо виходити з вашої логіки про вік, то ви, мабуть, пенсіонерка з безлімітним мобільним інтернетом, бо часу ви витрачаєте тут чи не найбільше)

шановна, якщо ви невторопали - я зараз розмовляю з трупом, тому ваші коменти недоречні і мені, м'яко кажучи, по-цимбалах, хоча з відсутності елементарних правил спілкування, можу судити, що ви школярка.

добре-добре, розмовляйте собі на здоров*я з трупами, ніхто ж не боронить!

Можете не відповідати... такий нік та поглумлене фото говорять самі за себе... неприємне враження...

а для вас авторитет? - просто цікаво.

Ліна Костенко! Це для мене беззаперечний авторитет!

ясно, але мене більше цікавило, чи Шевченко для вас авторитет?

Шевченко це Шевченко! Тут навіть багато говорити не треба, мало хто має таке беззаперечне право на повагу як він! Розмалювати його портрет може кожен, а от дорости до його рівня - далеко не кожному підсилу

іронія. бач, яке коротке речення))))

шановний аффффффтар сам не вміє писати, тому дає настанови іншим.

заздрість - погана риса.

може шановний труп всім проведе майстер-клас з якісного написання поезії і прози з допомогою власних творів??

ви спробували мене під*їбати, але у вас не вийшло. звісно, я не вмію писати. і будувати будинки я теж не вмію. натомість вмію відрізнити сарай від хмарочоса, а хороший текст - від графоманського висера.

я не заздрю тим, хто виригує в інтернет беззмістовні набори букв, називаючи це "літературою" (не заздрю також тим, хто клепає псячі будки).

відремонтуйте клавіатуру, у вас клавіша "Ф" залипає.

то лише ваша трупна параноя. а роздавати поради там, де ні в зуб ногою - пасує людям обмеженим.

то ви свій мозок поремонтуйте, бо видає ненормативної лексики надто.

між іншим, вміння відрізняти собачу буду від хмарочоса не дає навичок у відрізнянні якісно побудованого і неякісно побудованого хмарочосів.

скоріше це буде майстер-клас з розмальовування в paint портретів відомих людей)

ця нотатка, як на мене, дуже не дотягує до вдалого жарту і тим більш не може слугувати корисними порадами.

п. 6 ...

Це грандіозно! На рівні з усякими крутими штуками!

чувак, я тебе вичислив. Я знаю твоє прізвище і псевдо в жж. ЖДІ!

лол, містер шерлок, в моєму профілі є мій мейл, який легко гуглиться. "вичислити" мене може навіть восьмирічна дитина.

це був жарт

Прикольно. Советы для начинающих графоманов.

класний стьоб