***
Повзи, зміюючи, на пузі,
Гризи од почорнілих яблук.
Висмоктуй з них озиму мудрість,
Вижовуй з них пошерхлу старість.
Аж доки стань древніш од світу,
Допий із яблук незабутність.
Ось так, плазуючи по літу,
Ти осягаєш власну сутність.
В буття упившися в напрузі,
Ковтаєш вічності нестерпність.
Отак, плазуючи на пузі,
Ти осягаєш власну мертвість.
12:35
16.10.03
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 1 | Артур Томський. |
 |
Anonym
2005-02-18 02:30:49 |
№2. авторкаА чим тобі недогодили абстракції? Начебто маємо абстрактний живопис, то чому не мати абстрактної поезії. Тим паче змістовна визначеність є - Біблійні алюзії. Головний герой - в принципі - Змій, що свого часу спокусив Єву
|
Anonym
2005-02-19 08:46:50 |
№4. б-оя б сказа радше не абстракції - а символи. але символи символам рознь, от. себто є досить такі конкретні символи, котрі поєднуються в більш несподівані образи, якщо вміти - то досить гарно. а є абстрактні, себто вони радше діють на наш із вами асоціативний ряд, приміром
 |
Артур Томський
2007-11-24 08:04:28 |
Концетпуально. Вічності нестерпність.
Для безнадійно хворих. Розумом.
2005-02-17 15:29:04
№1. головаЗнаєш, було б непогано на музику поклати,
на важку музику. А взагалі, як на вірш - не вистачає
змістовної визначеності, абстракція та й все, якби не
образи, то взагалі не варто читати, тим більше перечитувати.