На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Квиток

Віктор Ковач, 10.11.2009 року



…Туман був настільки густим, немов його можна було загрібати долонями та пакувати в порожні кишені його коричневої штормовки. Мілош навіть ледве міг встояти на місці, наче постійно щось давило на плечі - настільки важкою здавалась йому ця органічна сіра маса, яка вже третій день поспіль нависала над таким нерідним і чужим йому Белградом. На пероні залізничного вокзалу окрім нього, туману, вологої бруківки та двох собак не було нікого. Поважний баштовий годинник калібровки часів Броза Тіто, мовчазний господар цієї залізничної станції, повільно перевалював свої червоні металеві стрілки на четверту ранку… В далині почувся протяжний глухий стогін сонного совєтського локомотива. "А ось і він" - промайнуло в голові Мілоша… "Нарешті"…

Дорога, в напівосвітленому, порожньому вагоні з твердими сидіннями, покритими порізаним червоним дерматином, до його рідної Пріштіни не віщувала нічого іншого окрім сну та таких приємних і дорогих йому спогадів про далеке "югославське" дитинство… Рідний дім, двір постійно завалений купою друзяк, Зденка - перше кохання… он біля тих дерев'яних дверей з написом "Косово е Србия" - перший поцілунок… батько з його подекуди суворими повчаннями, завжди любляча мати… а ось і мопед дядька Іштвана - ох і шкоди ми йому тоді натворили… закадичний дружбан Косташ - скільки ж я тебе не бачив! пам’ятаю, як за нами Іштван цілий день ганявся по двору з палицею в руці коли ми прив’язали чотирьох собак до рами його ненаглядного мопеда… скільки ж усього було… до тієї позорної, нікому не потрібної війни…

Мілош прокинувся від різкого удару головою об стіл плацкарта, на якому він ще зовсім недавно переглядав кольорові вирізки зі свого щасливого дитинства… Кругом все гриміло, як під час того бомбардування Косово, де він в рядах регулярної армії виборював незрозуміло кому і чию свободу. Його втиснуло в стінку, потім різко швирнуло об стіл. Останній кадр Мілоша зафіксував калюжу червоної гарячої крові, в яку він уткнувся носом…

Мілош прокинувся. Дихання було збите, мокре волосся пасмами злипалось на почервонілому обличчі, очі ладні були вискочити зі своїх звичних орбіт і фантомами розлетітись по різних кутах кімнати. "Це - сон… Всього лиш сон…" - заспокоював він себе.

…Перон був забитий галасуючим натовпом по вінця. Здавалося люди от-от повисипають на колію, прямо під локомотив, що наближався з північної сторони вокзалу. "Нарешті" - подумки видихнув Мілош, - "Навіть якщо цей сон був віщим - я готовий заплатити ТАКУ ціну за свій квиток у дитинство…"

"…7 липня 2005 року поблизу залізничної станції Лєгніца потяг, який курсував по маршруту Бєлград-Пріштіна, зійшовши з колії, вилетів за огорожу залізничного мосту. 136 осіб загинуло, 40 - в тяжкому стані, доля інших 205 осіб на разі не відома. Продовжуються рятувальні роботи…" (сербська газета "Бліц" № 34/345 від 09.07.2005)…

Читати коментарі (19)
Рейтинг Оцінили Переглянули
9 Twalve , ulisses , х , Vikulsija , Фома Пугаляк , Щастя ;) , jUlee SoLoMko , Вакуленко-К. Володимир , Танка Більська. 429
( написати коментар )
ulisses
2009-11-10 23:52:21
далі буде? гарно викладено... хочеться знати чим діло кінчилося...
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-10 23:54:25
а Ви думаєте продовження потрібне?
(відповісти)
ulisses
2009-11-11 00:01:11
ніяких доказів того що подія відбувається 7 07 2005 в тексті немає. це надає певного простору фантазії. так може починатися і книжка про війну, і банальна фантастика і цікавій егоцентрично-філософський роздум. хоча автор, звичайно, Ви. )))
(відповісти)
Фома Пугаляк
2009-11-11 11:51:01
я чогось теж подумав про початок книги. Взагалі мені постЮгославське все асоціюється з Кустуріцою того викликало чимало позитивних відчуттів). гарно. жили в Сербії трохи?
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-11 19:40:08
на жаль не був там жодного разу( а хотілось би...
(відповісти)
Фома Пугаляк
2009-11-11 20:00:35
тоді мої вітання - вам вдалося мене надурити, бо я повірив що були). стежитиму за вашою творчістю. є потенціял.
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-12 21:34:40
дякую на доброму слові)
(відповісти)
Юрій Сегеда
2009-11-14 15:55:32
Цікаво. "Косово Е СРБИЯ".
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-14 16:51:44
точніше "Косово ест Сербя" (транскрипція)
(відповісти)
Юрій Сегеда
2009-11-14 17:31:31
Хто це Вам таке сказав?:) Живео Србия!
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-14 18:18:54
ну може то якись говір місцевий... не знаю...
(відповісти)
Юрій Сегеда
2009-11-14 18:57:48
А звідки ви взяли той напис? То не сербська.
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-15 01:58:48
Ну сумніваюсь, що то албанська))) менше з тим... може ті футбольні фулігани "Црвеної звезди" були троха п"яні і не правильно вимовили те словосполучення))
(відповісти)
Юрій Сегеда
2009-11-15 02:19:49
Аааа, "вимовили". Сказано ж : "не вір вухам своїм":) Погугліть фразу "Косово е Србия", а потім іншу.
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-15 13:23:34
взяв до уваги, виправив... дякую за зауваження)
(відповісти)
Юрій Сегеда
2009-11-15 15:58:12
Воно то ніби й не важливо, але раптом серби почитають:)
(відповісти)
Віктор Ковач
2009-11-15 16:05:19
ваша правда))
(відповісти)
Вакуленко-К. Володимир
2009-12-30 11:39:02
Спір закінчено. Бачу, що ти все таки не поц. Комент свій зітру, назву лишу бо вона пішла вже на друк і роман незабаром вийде в світ. Прозу пишиш нормально, образи, всьо пучком, так як цікаво мені і як бачу не тілько. Пий пиво, ходи на футбол та ин. мені не має до тебе претензій. З мозгами ружеш і то головне, а я от не бажаю з ними товаришувати, тож кожному свій наплічник і бєрци. дине шо в неті албанська пишитьбся як олбанська, бо вона не має ніякого відношення до країни Шкіперії. Здається всьо.
(відповісти)
Віктор Ковач
2011-09-30 01:12:45

сприймаю цей комент як "плюс")

(відповісти)
( написати коментар )