*** (із Дж. Брімакомбе)

Я б туди не поїхав ніколи,

Та поїхав молодий Макомбе -

В ту країну холодного сонця,

Де давно померли всі леви,

Де немає місця пташкам,

Де людина не може спати на траві.

Я б туди не поїхав ніколи,

Та поїхав молодий Макомбе

Будувати залізний вітер.

І зустрів молодий Макомбе

Білу жінку в чужій країні.

Не питаючи предків, привів білу жінку

До свого вогнища молодий Макомбе.

І в далекій країні боги дали сина,

Чорного сина дали молодому Макомбе.

Та не вміла бути дружиною біла жінка,

Та не вміла бути матір’ю біла жінка,

Бо не лила вона для богів молоко на святий камінь,

Не співали їй пісню, щоб матір’ю стала.

Навіть змія отруйна, навіть гієна смердюча

Кращі матері своїм дітям, ніж та біла жінка.

І покинула біла жінка молодого Макомбе,

Не сказала, кому віддала сина молодого Макомбе.

І шукає свого чорного сина молодий Макомбе

В країні білих людей,

В тій країні холодного сонця,

Де давно померли всі леви,

Де немає місця пташкам,

Де людина не може спати на траві.

Я б туди не поїхав ніколи,

Та поїхав молодий Макомбе

Будувати залізний вітер.

“Де ти, мій маленький сину?” –

Співає молодий Макомбе.