зрушуєш. білу. брилу. дня.
Ірина Шувалова, 25.03.2005 року
Зрушуєш
білу
брилу
дня.
По спині і плечах
Стікає проміння.
В кишенях ворушиться
Всяка фігня,
Дерева вгорі
Теліпають корінням
І блимають дико
Дурні ліхтарі,
Засліплені днем –
Переповненим, білим.
І тіло з деревами
там, угорі.
А може –
То навіть щось більше за тіло.
Закинувши голову,
Смокчеш струмки
Світил золотих,
Золотих і сріблястих.
А день учвепився
За мокрі гілки.
Гойдається –
і не боїться упасти.
14:35
2.03.05
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 2 | Артур Томський, Інна Мочарник. |
2005-03-25 14:13:41
№1. клас!Осінь :)