[місто.двірник.ранок.]
Тата Годецька, 19.12.2009 року
Ці теплі міста зі всіма своїми ламаними вулицями
Присипані гострим снігом що розтікається ними
Вони ледве дихають двірник під будинком сутулиться
Від їдкого морозу вкриваючи руки старими
Рукавицями як його життя останніх десяти років
Він вже навіть не помічає зморщок і тріщин на вилицях
Він просто йде на роботу і як колись було не рахуючи кроків
Тихо ступає не раненим ще снігом завмирає та дивиться
Як повільно і точно зникає місто його молодості
Як з’являються нові дороги і дичавіють люди
Як його серце стихає і набирає хоробрості
Аби дожити цей ранок й під вечір все це забути
StanusLaVIV
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 10 | Кориця Ко, tanchora, Аліна Голіната - Слота, Bluebird, juliakubik, Мавка Лісова, John Lennin, Віка Дана, Наталі, soldier7. |
2009-12-19 23:36:13
два плюси
прочитати - як нитку змотати в клубочок )