На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Піаніно

Ковальчук Вова, 20.01.2010 року



Ти вишукано відверта

Пестиш клавіші піаніно

Темрява космосу освітлює

Слова твоєї пісні залишені на ліжку

Піаніно і ти

Два елегантних інструмента

Я віддав би вкрадену цнотливість вітру

Привидам парканів

Щоб тільки навчитись

Визвучувати мелодію пристрасті

На твоїй шиї

Мовчання піаніно непорушне

Немов мовчання спаленого листя

Ти так вімєш красиво підібрати мелодію

До тиші

Яка є сестрою нашому мовчанню

Мелодію котра б говорила

Ось така тиша

М'яка наче свіжа трава

М'яка наче твоя шкіра зранку

Потім натискаєш ніжно щоб не зламати

Мені хребці

І звучить наше з тобою мовчання

Антикварне мудре дзеркало кричить

Зрозумій зрозумій…

Я знаю

Відповідаю мелодією

Котрою ти на мені граєш

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 den_komysy , Олеся , nastia poberezhna , juraho , BlueBird. 504
( написати коментар )
den_komysy
2010-01-20 10:49:20
розкішний вірш. я вражена. дякую:)
(відповісти)
juraho
2010-01-20 17:47:29
Піаніно і ти Два елегантних інструмента цією фразою можна було б і обмежитись. а то багато ВІДВЕРТО зайвих слів
(відповісти)
cortes
2010-01-20 17:49:27
це футуризм, якщо цікаво. ранньо, але дуже з талантом.
(відповісти)
( написати коментар )