РОЗМОВА
Гм шо хотів сказати, недавно в неті старий знайомий появився, раніше тут твори викладав, так от з ним троха переписувались і шо я почув?
Хай. Маю ся прекрасно.
Побував на Літклубі , перший раз за стільки часу. Жуть. Такого маніакально-депресивно-суїциодального зборища давно не бачив виливають галони бруду на вуха читачів і піпєц.
А коментарі, коментарі то... **ать-колотіть, такі всі критики нев***: "Пустий твір получився", "Ну нічо так. Тренуйся далі.", "Нічого не зрозумів. Нащо писати взалагі було?". Жесть. ЇМ по 15-20 років, а корчать з себе якщо не Гюго так Братів Капранових точно.
Практично до кожного твору якийсь коментар з критикою пустою.
Хіба ця "нью дженерейшен" одні ЕМО з манією величі ?
У нашому короткому житті є речі, що повинні бути у серці кожного, окрім набулих факторів: зрада, невдале кохання, життєві проблеми, мрак... Ці речі вбивають з середини, вони руйнують внутрішній світ, але хіба читачі не заслуговують читати і мотивуватись на хороше. Хочеш кричати - кричи ! Але дай змогу читачам, не відомим тобі людям жити. Жити не у твоєму мрачному світі, а у світі прекрасного, що їх оточує. На що просто треба відкрити очі.
Звідси в мене постало птання:
Невже все так запущено, чи перше враження буває помилковим? І шо з тим робити?
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 7 | Гуменюк Віталій, Мавка Лісова, Фрезія, The Undertaker, 123456789, Riko Кабашик-Кілбаска, Сергій Бебешка. |
2010-02-04 14:33:27
**ать-колотіть, такі всі критики нев***
---
їбать-колотіть, такі всі критики нев'їбенні