така собі подекуди римована проза, загнана у ямб.

те, що поцілунки важчі за розлуку - дуже вдало:)

дякую!

Можна написати набагато краще і художньо вираженіше. Перші спроби на севамі згадуються. Варто переглядати і коригувати. Дієслівні рими не роблять честі нікому.

)) почну з того, що мене найбільше вразило)), а це коментар Миколи... "Дієслівні рими не роблять честі нікому" - стосовно цього Ви помиляєтесь... Диктуємо самі собі стилі написання, думки, котрі викладаємо у віршах чи прозою, а також слова.. (звісно, що кожне слово має свою певну історію, що походить від наших дідів і прадідів, територіальних сусідів та залежно від історичної доби і під гнітом яких націй ми перебували)... правильно? чи я помилилась? Як я ненавиджу, коли хтось комусь диктує правила... Я розумію, що критика - це більш позитивне явище по своїй природі, але зважте на те, що ваша фраза не має жодного логічного зв'язку ні з вищевикладеним твором, ні з честю)... По-перше, тому, що в творі не присутні суцільні дієслівні рими (типу я страждала, я кохала, я чекала і не знала... лалала...) а по-друге, ЧЕСТЬ, -і, ж. 1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. // Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. // Добра, незаплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. // Невинність, цнотливість (про жінок). як дієслівні рими можуть не робити честі???))))))))))))) Ви мене і рознервували (вибачте за відвертість) і розсмішили...

І щодо зверхності..., чи мені здалося?