Сніг березня
Зранку прокидається - мертвотно бліде обличчя без супокою.
Знаю я серце твоє без крові – зголоднів.
Вирветься-виллється хоку гірке з твого рота,
Наче надто солодка я, надто зручна.
Тепер шоколад тільки чорний, без ізюму й горіхів,
Плавиться замість слів на язиці.
Бачиш, знов за вікном хлопавки снігу
Вриваються безсумнівно виплюнуті з розривів sky.
Не вичерпані тонкі нерви сутінків
Нам забули опалення ввімкнути.
Залишені за тобою лише плювки
В свіжий сніг завтрашнього пополудня.
Опала льодова брила посеред кімнати
Замість постелі привідкрила
Краєчок ковдри шереховатий і міцний.
Влітку прозорі човни ковзали,
Понад повіки закрався серпанок дня.
Половинки яблука на самоті
Проклювали гусениці золоті.
І такий очевидний малюнок чуттів
На стелі від відблисків прання,
Завертається в нього канапка мов у папір.
Назовні білизна замерзла й поскрипує.
Над плівкою визріли крики стоматолога,
Зламалися скальпелі мирних розваг дрібними скалочками.
Подихи дружні заграють за вікном наче морозні візерунки.
Намалюй останні візії, розчахнутий тинейджере.
На бруківках метелицею відходять останні візаві.
О, мовчання камінь! Щем німоти.
Так невчасно спаплюжене сподівання.
Правди маряться сміливі нарости на деревах.
Щирі спалахи зізнання.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 2 | novitska(dementyeva), Вакуленко-К. Володимир. |
2010-03-13 15:45:53
А, мені слоник розсилку кинув, я бачив. Зареєструвався сьогодні - настрій прийшов, сніг розтає, весна в калюжі.