іду по полтві
іду по полтві під брук похованій
руками навстіж розмахую
поміж кам’яницями поверховими
кіоски грають у мафію
я знаю як плачуть старі тролейбуси
як тоншає сніг забанений
вітрини лящать кольоровими лейблами
і дольчами і габбанами
ціна тижня – метал із тигля
їй пофігу цін ножиці
вікно двократне і скло стигне
й обличчя моє множиться
вивалюючись із лона відлиги
із чорного міста черева
у склянку душі намагаюсь відлити
два пальці міцного вечора
ріку перейти
до нірвани втрапити
з тигровими саванами
бурулька стікає рожевими краплями
рука з обідка ванної
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 10 | Наталі, Вакуленко-К. Володимир, Ніка Достойна, kuraj, Марина Тютюнець, slavchyk, Анастасія, polishuchka, Фрезія, Микола Ільків-Свидницький. |
2010-03-24 14:14:49
неймовірно...