Таємничий обмін

Таємничий обмін

Сюжет (спойлер).

Мешканець міфологічного світу дівчат-богинь потрапляє у звичайний світ, а мешканець звичайного світу потрапляє в міфологічний.

Дан потрапляє у світ людей, і дуже дивується з того, що там дівчата - не богині.

А Ігор потрапляє у міфологічний світ, і не може збагнути причини культу жінки.

Ігор - звичайнісінький хлопець, ніколи б і не подумав, що з ним може трапитися така пригода. Він навіть і не здогадався про таке б помріяти, але щоб розібратися у всьому, розпочнімо з самого початку.

Отже, все почалося після того, як він побавився у хрестики-нулики в контакті з однією дівчиною, яка йому нагадала про його перше підліткове кохання своєю аватаркою і прізвищем. Точніше, нагадала не саму ту дівчину, а той внутрішній ідеальний образ у підсвідомості, який він змайстрував сам для себе, на основі зовнішності цієї дівчини. Він любив ідеалізовувати дівчат, домальовувати їм ідеальні риси характеру, малювати ідеальну картину їхнього внутрішнього світу. Але минуло багато років з того часу, він розчарувався в багатьох дівчатах, і тому він перестав бути таким наївним романтиком. Хоча, разом з тим, він не завжди був таким егоїстичним скептиком, цинічним мізантропом, як зараз - він завжди пам'ятатиме про ті часи підліткового романтизму.

Розмова з цією дівчиною викликала деякі спогади у його свідомості. Він розкрив одну зі своїх книжок, яку писав ще підлітком, прочитав кілька рядків із неї, і раптом почав помічати, що реальність навколо нього змінюється - його неначе засмоктує неначе як у чорну діру в цю книжку...

Тим часом у зовсім іншому світі відбувалася з одного боку, начебто дуже подібна історія, але і не зовсім, якщо поглянути на неї з іншого боку. Дан - був звичайнісінький напівбог. Все його життя протікало одноманітно, як завжди - героїчні подвиги, по шкалі розвитку відповідно сутички з фуріями, мінотаврами, церберами, і тому подібне, але одного разу він знайшов на самому дні моря одну дуже незвичайну книжку. В ній описувався світ, начебто дуже схожий на їхній, але разом з тим зовсім інакший, він прочитав кілька рядків із неї, і раптом почав помічати, що реальність навколо нього змінюється - його неначе засмоктує неначе як у чорну діру в цю книжку...

дан та Ігор обмінялися місцями. Вони обоє зіткнулися в книжці, а потім їх виштовхнуло у два паралельні світи - протилежні до тих, в яких вони жили до того.

Дан потрапив у незнайомий йому світ, у незнайоме помешкання. Він піднявся з крісла і виглянув з вікна, і вжахнувся - цей палац був надто високим. Істоти внизу здавалися крихітними, як мурашки: як напівбоги, так і богині. Він зусиллям думки відчинив вікно, адже не уявляв, як інакше його можна було б відчинити, вискочив у вікно, і плавно опустився на землю. Навколо їздили самі по собі магічні карети без коней, навколо, крім напівбогів та богинь не було жодної живої душі - ні сатира, ні німфи, ні нікого із звичних для нього істот...

Ігор потрапив у чудернацький світ, у якийсь екологічно чистий райський куточок. Тут не відчувалося смогу, присмаку важких металів у річковій воді, ніде ніяких наклейок "Без ГМО" і тому подібного, взагалі, ніде ніяких ознак цивілізації, неначе тут техногенної катастрофи і не існувало ніколи в принципі. Невже він потрапив у рай? Але що ж це за рай без інтернету?

Дан озирнувся навколо, і подумав, що, вочевидь, цей світ - це світ автора книжки, уривки з якої він прочитав. Тільки істота з такого дивакуватого світу могла так неправильно тлумачити його власний світ і подібні до нього.

Ігор озирнувся навколо, і побачив вдалині щось схоже на будівлю. Він побіг туди, і через деякий час дістався до неї. Ця побудова була схожою на грецький Парфенон, принаймні йому так здавалося. Мабуть, він потрапив у світ, який сам придумав ще підлітком...

Зрештою, Дан вирішив, що з ним трапилася досить цікава і незвичайна пригода, і що треба черпати з неї якийсь досвід і позитив. Отож, йому слід повернутися в помешкання, в якому він з'явився, переодягнутися в одяг, звичний для мешканців цього світу, і вдати із себе звичайного напівбога тутешньої природи. Хоча він так і не зрозумів, яка природа тутешнього світу, і якому тотему поклоняються ці істоти: сонцю чи воді, чи якийсь іншій стихії...

Зрештою, Ігор вирішив, що з ним трапилася досить незвичайна і цікава пригода, і що варто черпати з неї якийсь позитив і досвід. Отож, йому слід навести контакт з місцевими мешканцями, і спробувати з ними порозумітися.

Ту бі контін'юед...