На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Міфи

Ковальчук Вова, 06.05.2010 року



Гримить

То Боги кохаються

Ніжно і пристрасно

Так щоб у смертних кров застигла кубиками

Так як смертні ніколи не зможуть

Гримить

Вода в калюжах закипає

Зі своїм шаленим мерехтінням з'являється трамвай

Ним можна перпливсти новоявлений Стікс

В міський човен заходиш

Декілька монет платиш за проїзд

Кондуктору Харону

Гримить

Панельні будинки

Ці важкорухливі Титани

Підмигують

Світлом у вікнах

Проходячи повз

Відчуваєш їхнє тепло

Котрим вони з тобою діляться

І воно осідає пилом в твої легенях

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Катерина Ляшевська. 474
( написати коментар )