На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Подібні історії(уривок)

Ковальчук Вова, 10.05.2010 року



Подібні історії завжди починаються з дощу. Котрий прокидається одночасно зі світанком. Усміхається промінням висвітлюючи яскраві жилки на листі. Після вітру воно впаде у щойно створені моря і попливуть човники шукаючи пригод.

Дощ падатиме повільно даючи ілюзію навколишнім, що його можна спіймати як вазу яка летить диким птахом на підлогу зі столу, як м’яч котрий мчить астероїдом і ось-ось розчавить тонкий рельєф землі – воріт. Люди підставлятимуть долоні, особливо бездомні і самітники. Їм потрібен ковток чогось свіжого, прагнутимуть скуштувати води із неба.

Розбишака із довгим хльостким волоссям розпочинає свою ходу між маленьких грибів будиночків і дубів багатоповерхівок. Його кроки повільні мов у вбивці, що крадеться до своєї жертви. Його очі відображають почуття всіх тих хто не хоче прокидатись під акомпанемент його кроків. Його легені – тисяч цигарок які ж погашені ним же, бо пече.

Він хоче вимити всю сирість, що накопичилась немов книги у бібліофіла.

Цей дощ буде істинним прибиральником. Забере у свій сміттєвий мішок твої брудні шкарпетки і думки.

Спатимеш без снів. І навіть якщо наступить смерть, не помітиш.

Принаймні в цьому переконаний загадковий прибиральник із довгим волоссям.

Таксисти збираються біля кіоску де продаються кава і цигарки. Точнісінько – звірі, що сходяться до водопою і зализують свої рани.

Тоненькою цівкою струменить музика, крізь відчинене вікно автомобіля. Вусатий власник свого улюбленця, довго розповідатиме різні загадкові пригоди, котрі ніби з ним трапилися.

На нього дивиться з посмішкою двох століть бабця з сусіднього будиночку, котра вийшла на ганок випити гарячу як лава каву та почитати томик французької поезії. Біля неї, точнісінько вірний пес, лежить на столику і пускає дим немов парохід люлька з гашишем.

Бабця щось шепотітиме собі під ніс. Висказавши все, що думала небаченому співрозмовнику, хоча можна сказати, що його просто не хочуть помічати ті хто дивиться на неї, вона підніметься і піде впевнено, як справжня стриптизерка по подіуму, на подвір’я і ловитиме вірніше торкатиметься язиком волосся розбишаки.

Школярі здійматимуть цілий шторм у створених морях та океанах, знищуючи безжалісно з посмішкою кораблики листочки.

Діти бавляться нитками дощу немов кіт тканиною ниткою. Вони навіть видають схожі звуки на розмову своїх менших співмешканців. Ті в свою чергу намагаються здійснити самогубство, стрибаючи з вікна, але приземляються на лапи, впевнено мов десантники.

Він прикинувся зі страшенним болем так , як прикидаються зі своїми коханками. Встиг навіть своєму болю дати ім’я. Котре в’їлося під шкіру страшенною вбивчою хворобачкою.

Пиво з холодильника, смажена картопля. А дощ все лупиться у вікно. Він його дратує. Ця мокра погода хоронить його заживо. Не дописані речі всередині його.

Мене.

Я звиваюся наче змія. Хоча стою на місці. Ось зриваються міни наставлені нею в мені.

Напроти у приватному будиночку крізь вікно видно , як семирічна дівчинка, щось малює. Так старанно, головне з любов’ю.

Ніхто не дзвонить.

Статичність часу нестримна. Вона наче хвиля наче океан. Руйнує, будує одночасно.

Цілий ранок пісяють янголята. Ось як це можна назвати.

Сміх. Під’їзди такі зручні немов розношений одяг. Історії вибухають експресію завтрашнього розуму збитої кішки. І мрії що всередині пускають коріння. Ростуть різні депресивні гладіолуси страху, бур’яни пам’яті які не випалиш як не старайся, хіба що пошкодиш грунт психіки, троянди майбутнього, тільки дивися не обпалися червоним.

Коло замкнуте. На замок. Яким замикають комірчини і гаражі.

Найкраще мистецтво це коли можна описати внутрішній механізм за деталями і намалювати схему.

Злі погляди пробивають. Сльози змішуються з багном і дощем.

Алілуя.

Читати коментарі (7)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Михайль Дедал. 586
( написати коментар )
Катерина Ляшевська
2010-05-10 13:00:50
Подібні історії завжди починаються з дощу.(краще поставити кому і далі з маленької літери) Котрий прокидається одночасно зі світанком. Усміхається промінням, висвітлюючи яскраві жилки на листі.(кома черз дієприслівниковий зворот, а загалом - трохи невдале речення, за логікою розумію, що усміхатися промінням може лише світанок, але у читача може виникнути питання) Після вітру воно впаде у щойно створені моря, і попливуть човники шукаючи пригод (складнопідрядне речення). Дощ падатиме повільно, (дієприслівниковий зворот) даючи ілюзію навколишнім, що його можна спіймати як вазу, (підрядна частина) яка летить диким птахом на підлогу зі столу, як м’яч, (підрядна частина) котрий мчить астероїдом і ось-ось розчавить тонкий рельєф землі – воріт. Люди підставлятимуть долоні, особливо бездомні (безхатьки) і самітники. Їм потрібен ковток чогось свіжого, прагнутимуть скуштувати води із неба. Розбишака з (збіг голосних) довгим хльостким волоссям розпочинає свою ходу між маленьких грибів-будиночків і дубів-багатоповерхівок (прикладка). Його кроки повільні, (порівняння) мов у вбивці, що крадеться до своєї жертви. Його очі відображають почуття всіх тих, (підрядна частина) хто не хоче прокидатись під акомпанемент його кроків. Його легені – тисячІ цигарок, (підрядна частина) які погашені ним же (думаю так краще. пояснення недоречне). Він хоче вимити всю сирість, що накопичилась, (порівняння) немов книги у бібліофіла. Цей дощ буде істинним прибиральником. Забере у свій сміттєвий мішок твої брудні шкарпетки і думки. Спатимеш без снів. І навіть якщо НАСТАНЕ смерть, не помітиш. Принаймні, (вставне) в цьому переконаний загадковий прибиральник із довгим волоссям. Таксисти збираються біля кіоску, (підрядна частина) де продаються кава і цигарки. Точнісінько – звірі, що сходяться до водопою і зализують свої рани. Тоненькою цівкою струменить музика, крізь відчинене вікно автомобіля. Вусатий власник свого улюбленця (кахи-кахи, дивна асоціація з песиком - якось так...), довго розповідатиме різні загадкові пригоди, котрі ніби з ним трапилися. На нього дивиться з посмішкою двох століть бабця з сусіднього будиночку, котра вийшла на ганок випити гарячу, (порівняння) як лава, каву та почитати томик французької поезії. Біля неї, точнісінько вірний пес, лежить на столику і пускає дим, (порівняння) немов парохід (скоріше - ПАРОПЛАВ), люлька з гашишем. Бабця щось шепотітиме собі під ніс. Висказавши (ВИСЛОВИВШИ) все, що думала, (закінчення підрядного уточнюючого) небаченому співрозмовнику, хоча можна сказати, що його просто не хочуть помічати ті, (підрядна частина) хто дивиться на неї, вона підніметься і піде впевнено, як справжня стриптизерка по подіуму, на подвір’я і ловитиме, (вставне) ТОЧНІШЕ (логічна помилка) торкатиметься язиком волосся розбишаки ( а загалом неправильне довге речення - варто було б перефразувати). Школярі здійматимуть цілий шторм у створених морях та океанах, знищуючи безжалісно з посмішкою кораблики-листочки (прикладка). Діти бавляться нитками дощу, (порівняння) немов кіт тканиНною ниткою. Вони навіть видають схожі звуки на розмову своїх менших співмешканців.(Хто вони, які ТІ?! - можна заплутатися, варто перефразувати) Ті в свою чергу намагаються ВЧИНИТИ (стилістична помилка) самогубство, стрибаючи з вікна, але приземляються на лапи, впевнено, (порівняння) мов десантники. Він (хто він?!) прикинувся зі страшенним болем (стилістично неправильне словосполучення) так , як прикидаються зі своїми коханками. Встиг навіть своєму болю дати ім’я, котре в’їлося під шкіру страшенною вбивчою хворобачкою (взагалі - хробак чоловічого роду, але як знаєте). Пиво з холодильника, смажена картопля. А дощ все лупиться у вікно. Він його дратує. Ця мокра погода хоронить його заживо. Не дописані речі всередині його. Мене. Я звиваюся, (порівняння) наче змія. Хоча стою на місці. Ось зриваються міни, (дієприкметниковий зворот) наставлені нею (так, розумію хробачкою)))) в мені. Напроти, (уточнення) у приватному будиночку, крізь вікно видно , як семирічна дівчинка, щось малює. Так старанно, головне з любов’ю. Ніхто не дзвонить (краще телефонує, якщо мова про телефон). Статичність часу нестримна. Вона, (порівняння) наче хвиля, (аналогічно) наче океан. Руйнує, будує одночасно. Цілий ранок пісяють (що-що!!! з цього місця детальніше. То як?!) янголята. Ось як це можна назвати. Сміх. Під’їзди такі зручні, (порівняння) немов розношений одяг. Історії вибухають експресію (скоріше ЕКСПРЕСІЄЮ) завтрашнього розуму збитої кішки. І мрії, (підрядна частина) що всередині, пускають коріння. Ростуть різні депресивні гладіолуси страху, бур’яни пам’яті, (підрядна частина) які не випалиш, як не старайся, хіба що - пошкодиш грунт психіки, троянди майбутнього, тільки дивися не об(ПЕЧИСЯ - думаю)палися червоним. Коло замкнуте (ЗАМКНЕНЕ, стилістична помилка). На замок. (краще в одне речення) Яким замикають комірчини і гаражі. Найкраще мистецтво - (без пояснення)))це коли можна описати внутрішній механізм за деталями і намалювати схему. Злі погляди пробивають. Сльози змішуються з багном і дощем. Алілуя. Загальні враження - дивна у вас стилістика і манера написання. Частково зрозуміла про що твір через трафаретність. схоже на ім- / експресіонізм (але дуж віддалено). що ж то за Оксія така?! Хм...
(відповісти)
Ковальчук Вова
2010-05-10 13:45:35
На рахунок орфографічни помилок то ясно) в мне з ними завжди проблеми. загалом це уривок з того що має вийти більш здровим твором. А Оксія це літ обєднання доволі потужне без ллишньої скромності вам кажу.)
(відповісти)
Катерина Ляшевська
2010-05-10 13:57:55
я не сперечаюся. просто не чула раніше, хоча і з цієї місцевості. не хотіла гуглити, думала ви мені розкажете, хто, що, як, чи вам складно поширити мій кругозір?!)
(відповісти)
Ковальчук Вова
2010-05-10 14:01:39
Ні звичайно не складно. А ви що теж з Житомира?. Як шо так то ми збираємось два рази на тиждень о 19 в четверг і суботу в Будинку Офіцерів. Читаємо вірші критикуємо(грунтовно). Раз в рік випускаємо альманах. Організовуємо концерти) Ось наш сайт http://oksia.org.ua/
(відповісти)
Катерина Ляшевська
2010-05-10 14:13:24
можна і так сказати, але зараз працюю в Києві, тому навряд зможу до вас втрапити. але якщо будуть де які концерти, черкніть мені десь, було б цікаво глянути, бо я так взагалі більше з вінничанами працюю.
(відповісти)
Ковальчук Вова
2010-05-10 14:14:54
без питань)
(відповісти)
Михайль Дедал
2011-06-11 01:05:35

Радше, експресіонізм. А розлогий коментар чомусь засмутив, знеструмлений.

(відповісти)
( написати коментар )