На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Подібні історії( уриво № 2)

Ковальчук Вова, 16.05.2010 року



Поліцейський відділок дотлівав спаленим папером. Трупи копів нагадували підбитих качок. Вони валялися і в руїнах зруйнованого приміщення і біля нього й навіть на тротуарі.

Два патрульних стурбовано перемовлялися між собою. Один доволі збитий з поставленою статурою. Другий мав лишню вагу і шикарні чорні вуса. Смачно жував пончики, пив кока-колу.

Судмедесксперти копошилися біля загиблих тарганами. Ледь помітно матюкалися собі під ніс.

Ніхто не мав уявлення чиїх рук справа ця жорстока різня. Щоб вчинити напад на поліцейський відділок треба бути або дійсно впевненим у свої силах або справжнім відморозком.

- Я так думав з дітьми схожу до цирку, - заговорив перший – А тут на телефонують, кажуть половину наших якісь сволоти перебили.

- Ні, я загалом радий, що з дому звалив, - продовжив бесіду вусатий смачно жуючи свої пончики – А то Сюзен знову б щось вигадала б. То поїдемо до мами, до цього ходячого зомбака, котрий п’є твій мозок, так що сам не помітиш, як пристроїться біля твої голівки й посміхається ніжно ніжно, то поїдом на дачу, то поїдемо до сестри, просто жах.

- Ти якось в дома себе не зручно походу почуваєш?

- Та да, - з розпачем махнув рукою коп. – В молодості вона така класна була. Краля хоть куди. Ми з нею і не говорили, так друг друга розуміли, просто трахались.

- Ну, що поробиш Боб, таке грьобане життя.

- А твої донечці скіки вже Томе, стукнуло?

- Скоро сім буде. Красуня. З вересня думаю, вже відправляти в перший клас. Хай навчається і розуму набирається, - Том розчулено посміхнувся. Дістав пачку цигарок. Закурив.

Боб смачно відригнув, викинув те що залишилось від продуктів. Й перевів тему розмови у зовсім неприємне русло:

- Ходять чутки немов Його залучили до цієї справи.

У Тома повилазили очі. Він відчув неприємний біль у животі. Потім вставив очі на місце й промовив:

- Він же псих повний. Його і звільнили за те , що він всіх валив наліво і направо. Пам’ятаєш справу Красунчика Гілмора?

Товариш кивнув в знак згоди

- Так ось Він , ходять чутки, втопив того в унітазі, - стурбовано виплескував слова немов блювотиння патрульний, - Джона Кітайчика, кажуть, взагалі підсмалив паяльною лампою як свиню. Блискавичного Крота Джека знайшли мертвого у своєму ліжку котра кишіла зміями. А коли його товариш помер Він взагалі з катушок злетів.

- З другом, що трапилось?

- Толком невідомо. Після цієї важкої для нього втрати забухав у своїй вонючій квартирі котра знаходиться в самому вонючому районі цього вонючого міста. Я думав Він взагалі не відчуває ніяких емоцій.

- Ага. Виглядає ну прямо тілесна бездушність. Я десь чув Що в ньогоі толком і подруги ніякої не було.

- І не дивно хто такому чокнутому дасть?

- Проте як слідчий непоганий. Згадай справу Гладкого Джима Сифілса. За три дні з нею розібрався. Геній. Ну й звичайно контужений на всю башню Але погодяться тільки такий чокнутий як Він може розкрути цю справу. Йому ж не тільки на все накласти та й ще втрачати немає що.

- Мені так підказує чуття трупів буде і ще більше.

- Хто б сумнівався б. – іронічно всміхнувся у свої вуса Боб

Десь за рогу почулася гучна музика і визг гальм. У мареві дощу з’явився чорний кабріолет немов заблудла душа цього мерзенного міста. Не самий зручний автомобіль для такої погодки. Проте водію було начхати. Затемнені окуляри скривали дикий і самотній погляд. В зубах стирчала сигара.

Кабріолет здавалося плив в дощі поміж багатоповерхівок точно човен вікінгів в котрий вони вкладали покійника. А хто сказав, що водій авто живий?

Від цієї візії навколишній люд протер очі і затамував подих.

Зупинилось авто якраз біля двох друзів.

- От чорт, - вилаявся собі під ніс Том.

Детектив змахнув рукою воду зі свого довгого волосся і вийшов з машини. Обвів поглядом навколишню територію. Чорний плащ до колін майорів на вітрі неначе вітрило корабля, самотнього і водночас сильного корабля.

- Щось шашличком запахло, - сказав він у голос.

- Бо вчора наших палили і гранатами закидували, - почав закипати з ненавистю на губах Боб.

- Тебе товстозадий ніхто і не запитував, - різко відрізав Детектив.

- А хти покидьок, - закричав патрульний і кинувся в атаку. Удар коліном в живіт збавив трошки агресію. Біль повністю охопив тіло. До нього ще добавився страх. Й ця парочка здійснили подорож нижче живота аж до самих яєць. Що навіть сперматозоїдам передався страх і біль. Якщо Боб знову надумається робити дітей то вони народяться вже зі страхом і болем котрі блистітимуть у їхніх очах.

Том поспішив на допомогу другу. Детектив наніс блискавичний лівий хук в щелепу, потім сильний удар в колінну чашечку змусив копа стати на коліна перед ним, він з небаченою швидкістю витягнув з під плаща довгий револьвер і засунув того в рот копу.

-Так, хлопчики, я так гадаю ви зрозуміли з ким ви маєте тут справу – промовив з посмішкою яка навдивовижу здалася мертвою немов сьогоднішнє дощове небо. Том тільки промукав, бо зброя не давала змогу чітко розмовляти.

Судмедексперти, інші патрульні та просто міські зіваки з цікавістю спостерігали за гостросюжетною ситуацією яка складалася перед їхніми очима.

Деякі розумники вже додумалися робити татолізатор. І ходили вздовж люду, котрий назбирався подивитись на цю дуже цікаву виставу, запрошуючи робити всіх ставки.

Детектив був в поганому настрої. Не коштував скотч вже третій день підряд. Голова боліла як багатостраждальне серце матінки землі. В роті пересохло немов в пустелі Сахари.

- Десять до одного, що він вишибе йому мізки, - кричав на всю свою глотку новоспечений букмекер, - Вісім до одного що кишки долетять до патрульних й навіть трохи їх заляпають.

Том почував себе звіром спійманим до капкану. Проте спробувати вирватися від Детектива не наважувався. Бажання жити було більше чим гордість. Ну і що ? Велике діло на колінах постояти. Це й же пришиблений все таки коп як не як. Не вже свого замочить.

Зверху до патрульного долинув глузливий голос крутого хлопця з великою пушкою:

- Ей букмекер, я ставлю вісім баксів, на те що… - затамував подих.

Том молився.

Його друг поруч здригався в конвульсіях немов зґвалтований лось і вив від болю, приниження й страху.

Букмекер потирав руки.

Зіваки просто роздявили роти в котрих вже звили свої гнізда маленькі красиві синички.

Колеги двох нещасних друзів скидувалися на вінок Тому. На такий собі доволі дорогий вінок, щоб не соромно було.

Судмедексперти почісували свої немиті голови і лаялися собі під носа, мов знову лишньої роботи прибавиться.

Почувся стон неба.

Грім.

Побачилась рука неба.

Блиснуло.

- Я ставлю на те що, - Детектив витримав паузу, інтригуючи навколишніх і бідолах котрі валяючись у його ногах молися всім підряд, - Він обмочився.

Том полегшено зітхнув і попісяв собі в брюки. Нічого, потім відпрасується.

Скаже дружині, мов розумієш, кава.

Боб перестав кричати зґвалтованим лосем, просто хрипів матюкаючись лижучи язиком сухий і безжалісний асфальт.

Копи кинулись табуном гієн забирати своє бабло котре здавалося на вінок друзям.

Зіваки з розпачем махнули на це все діло рукою.

Судмедекспертиз дістали пляшку паленої горілки, куплену, для того щоб випити за упокой, в дешевому гастрономі за рогом, але що ж робити не пропадати добру?

- Що за цирк ви тут влаштували? – почувся голос за спинами.

Детектив обернувся.

То був Шеф.



Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Іван , Михайль Дедал. 514
( написати коментар )
Михайль Дедал
2011-06-11 01:12:17

Гротеск, іронічний нуар. Іноді аж занадто. Троха русизмів, але то не суть. Чомусь Віана нагадало. Якби розвинути і цій розхристаності надати "удобоварімой" форми, було б супер.

(відповісти)
( написати коментар )