монолог
прокидаєшся зранку під індустріальний нойз особистого алюмінію
перевертаєшся на інший бік
напівбог напівзвір
перевертень такий собі - людина
бачиш свої сни
про космос "де летиш і не падаєш"
про дім і справжню сім*ю
і відчуваєш цілісність
посмішка розливається об*ємними теплими водоймами
і ти у цім просторі
розчиняєшся на молекули любові і триваєш ними
отак просто з любові в любов джерелами світла переливаєшся
а на ранок контрасти
з земними квестами
а ля здати сесію отримати диплом
відіграти тур чийсь бьознік ще одну паті
написати пару сторінок про вічність
помовчати про одного тимчасового
хоча кому потрібна та мовчанка
і тимчасовість теж нікому нахєр не впісялась
усе дуже просто насправді
слухай своє серце пий чай з чебрецем
займайся своїми справами вирішуй задачі
і повернися обличчям до щастя
"парніша, ти чьо, а?.." -
воно вже давно смикає тебе за плече
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 6 | slavchyk, Bluebird, colin, Марина Тютюнець, novitska(dementyeva), АнаІс. |
2010-05-20 22:25:14
враження, ніби читаю своє дзеркало