Я Я Я Я Я Я Я Я
ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ ТИ,
наче вища за мене, вища понад моє Я
над мою заціловану осінь і
кришиться листя на ТИ і Я, на ТИ і Я
стукіт наших
сердець
не римується
подих з подихом не зустрічається…
а Я,
НАЧЕ
р е в о л ь в е р б і л я т в о є ї
с к р о н і... готовий поділитися кулею
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 7 | Olimpia, Jack Radejko, ЮлІ Соломко, Іринка, Йося_Шор, Janny Lee, АнаІс. |
 |
Микола Ільків-Свидницький
2010-07-16 22:29:05 |
це взагалі візуальний вірш, де я досхочу набавився віршами, у публікованому варіанті він би по-іншому сприймався. я не традиціоналіст! трохи навіть з ним воюю. приємно, що сподобалося)))
 |
Jack Radejko
2010-07-16 18:59:20 |
добреє, ане забагато егоїзму, ачи мож замало?.. *чухаєзатилок*, та то таке))
|
Микола Ільків-Свидницький
2010-09-06 13:51:08 |
дякую вам щиро! але бояся таких високих епітетів!)))
|
Микола Ільків-Свидницький
2010-09-06 13:52:45 |
дякую і вам, особливо за фантастику, хоча вірш про фантазію)))
2010-07-16 17:49:18
Дуже сподобалося "кришиться листя на ТИ і Я, на ТИ і Я".
І взагалі гарний вірш)
Та, може, ворто розділити "р е в о л ь в е р б і л я т в о є ї", просто я консерватор у плані візуального написання)