На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Без назви.

Микола Нечета, 03.09.2010 року



Не понять судьбы драматургию,

Мир, - театр кабуки,

Механистичен и нелеп,

на первый взгляд.

Повзрослевший год

идёт по кругу,

Удивляюсь мельканью дней.

Как галактики,

бежим друг друга,

Удаляясь спиралью своей…

Уходим, не простясь, порою;

Быть может, журавлями улетая,

Павшим викингом в бою,

Сроднясь с землёю,

На вечном отдыхе,

Валькирий ожидая.

Надоели марионетки,

Пустота,

однообразье дней.

Себя узнаём в детишках,

В кулисах театра теней.

Будет занавес скоро опущен,

Гаснут свечи,

тускнеют огни.

Мы одни, в этом сонме безумцев.

Мы одни. Мы одни. Не одни?

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Катерина Ляшевська , АнаІс , xander , Віктор Бойко , Kрабаt , _ , дружина-еліота. 1023
( написати коментар )
1998
2011-04-01 09:38:37

Вірш гарний, але для мене було б ще краще, якби він був написаний українською мовою...

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-07 16:20:13

Якщо будете коментити моє, перекладу художньо, навіть підніму ччернетки і нариси, кину в коменти відкинуті правкою варіянти. Це цікаво, так інколи робили знані поети. Не впирайтесь в своє. Спільне важливіше.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-07 19:48:42

Беручи приклад з Леоніда Прекрасного, довідка:

 Валькірії - з древньоскандинавської міфології. Воїнственні дєви-богіні, що допомагали героям у битвах, уносили душі загиблих воїнів у Валгаллу, де прислужували їм на пірах.

 Валгалла - дворец бога Одіна, обіталіще душ павших в бою.

(відповісти)
Микола Нечета
2014-03-25 20:46:11

чогось згадав цей вірш у зв'язку з загибеллю Музичка. Чи йому присвятити?..

(відповісти)
( написати коментар )