На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Еврібаді!! іц анбелівелебул!!! я повернувся... І що?

Гедеон Трахтеншмульц, 23.02.2011 року



Передмова:

коли не маєш щщо сказаьт то сиди тихо і не позорся. таке правило життя. але хто я такий, щоб підкорятися правилам?

тому дозволю собі здійснити невеличкий акт словесної дефекації перед сном. якщо комусь почне раптом занадто смердіти- може відкрити вікно, відрубити інтернет чи зробити собі сеппуку.

Оповідання:

значить, почалося все з того, що в одній з квартир по вулиці Сталеварів почалися відбуватися дивовижні події. правда дивуватися ними за великим рахунком було нікому, адже проживали там якісь далбайоби і алкоголіки по сумісництву. та і те що події справді дивовижні зясувалося лише згодом.

почалося все з того що кожного вечора приблизно о 00.00 коли всяке уважающєє сєбя бидло валяється у неприродних позах в жопу бухе і обригане, раптово тьмяніло світло, лунав звук ніби від ну ніби від смачного відригону і прямо зі стіни зі слідами риготняви та портрету філіпа кіркорова виходив привид. так, саме так.

одягнений привид був у стару, зношену до дир авіаційну форму часів зорі авіації, через плече звисала нічогенька сумка, у якій побрязкував різноманітний металевий мотлох, ну там викрутки всякі і т.д., от

ну словом як дві краплі води схожий на електрика дядька Пахнутія, який жив поверхом нижче, такий же страшний і жалюгідний водночас.

привид, появляючись зі стіни, проходив кімнату майже по діагоналі, але кожного разу різко зупинявся, ляскаючи себе долонею по засмальцованому лобі, повертав свій торс до вікна і виходив у нього. при цьому ще деякий час було чутно як побрязкує його нехитрий реманент у сумці, поступово розчиняючись у нічній тиші.

спочатку ніхто із бидла на нього уваги не звертав, допоки алкаш Ростя якось не вигукнув: рєбята, дивіться а шо то за мудак ттута ходить? а потім, пізнавши у незнайомці дядька Пахнутія, заспокоївся і поринув у летаргічний коматоз.

так продовжувалося досить довго але далі так продовжуватися не могло. тому що сюжету необхідний розвиток. але розвитку не було: якось одне з бухих бидл необачно кинуло бичок у каністру з бензином, квартира миттю спалахнула і згоріла, лишивши трійко обсмалених кістяків. Дядько Пахнутій у цей час саме ішов до дому, але по дорозі згадав, що йому ще варто було б зайти у церкву, замінити три лампочки у панікадилі. він ляснув себе долонею по лобі і пішов до церкви.

а через деякий час на будинок по вулиці Сталеварів упав Пасажирський літак, необачно збитий системою ПРО як НЛО.

I schtscho??!!

все.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 1998 , Роман Миронов. 562
( написати коментар )
( написати коментар )