На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

КРАСОТКА (селючка)

Микола Нечета, 28.02.2011 року



Случалось ли вам когда встречаться с очень красивой девушкой? Даже не девушкой, а молодой женщиной, да не просто красивой в бытовом смысле слова, ну там стройная, миловидная, с роскошными волосами и ногами. А такой, что не идёшь рядом с ней по улице, а будто летишь на крыльях. И у всех прохожих при виде её лица светлеют, а мужики оборачиваются ей вслед, а жёны и подруги дёргают их раздражённо за рукав: Мол, тебе чего меня мало?! Может кому это и прикольно когда все тебе завидуют, только не кайф думать при этом, что можешь встретить общих знакомых, которые обязательно по-дружески "настучат" об увиденном моей подруге или мужу. Или вобще экстремальная ситуация, когда идёшь ты себе рядом с таким очаровательным созданием, светит Солнышко, птички щебечут, травка зеленеет. И тут вдруг, как из под земли, вырастает перед тобой здоровенный жлоб. И перекрыв собой дорогу просто говорит: СТОП ! И, хорошо бы, кабы это был какой-то хам или хулиган. Нет. На вашем пути стоит высокий изысканно одетый накачаный и очень симпатичный уверенный в себе молодой мужчина. А дальше он произносит не спеша, глядя на тебя с некоторым превосходством и презрением: Ты, сейчас идёшь дальше! А она дальше идёт со мной. Даже не знаю, как повели бы вы себя на моём месте. Не дай вам Бог оказаться в такой ситуации. Был бы я богатырского роста и телосложения, или скажем мастером восточных единоборств, быть может ситуация приобрела бы несколько другое направление, но у меня с собой не было ничего кроме интеллекта и наглости. Я нежно взял подругу под локоток и спокойно произнёс: Я убедительно прошу оставить в покое мою жену. И почти насильно я увёл опешившую подругу, обходя застывшего от моей наглости самца. Только пройдя несколько метров, Людмила спросила меня: Что это было? Я ответил: Объясню дома, только не оборачивайся Бога ради. По прошествии нескольких лет, я напомнил при встрече моей очаровательной героине о том забавном случае. И оказалось, что она почти не помнит ничего о нём. Выходит, что ты спас меня от проблем, только и сказала она. Вот только ей невдомёк было, что стало бы со мной, если бы она тогда вздумала возмутиться: С каких это пор я тебе женой стала? Тот наглец долго бы не раздумывал - положил бы меня одним ударом. Я сам не урод, ни ростом ни умом Бог не обделил, но всё же иногда мимовольно завидую таким стильно прикинутым широкоплечим высоким импозантным красавчикам со спокойным сознанием собственной силы и справедливости. И, по большому счёту, почему справедливо, что с такой сказочной красавицей иду я, а не он?!

А начиналось всё прозаично. Мне довелось ассистировать в резекции кисты резцов и клыка верхней челюсти у нашей героини. Попалась она в наши умелые лапы в то мутное время, когда даже хорошие анестетики были в дефиците, и мне пришлось помучить немало пациентов. Она держала меня за руку, в то время как скальпель резал такое совершенное её тело, исправляя недочёт природы. Между доктором и пациентом невольно устанавливается некая связь, особенно когда перед тобой распахнутые глазищи полные слёз и боли, а белоснежная кожа с пульсирующей синей ниточкой вены обагрена алой кровью. Сказать что была она красива, это ничего не сказать. Припухшие детские губки как у Анжелины Джолли, и та неповторимая девичья свежесть, которой не видать никаким Анжелинам. Свести с ума и потерять сон было просто неминуемо. Несколько встреч по работе, контроль послеоперационного состояния, снятие швов. как-то незаметно мы сблизились, молодость и душевная чистота роднила наши неопытные души. Ожидая приема, Людмила листала новую. только что купленную книгу Линды Гудмен "Знаки Зодиака, или астрология с улыбкой". Я попросил посмотреть книгу и со словами: Я не очень верю в астрологию, понюхал переплёт. Как же приятно я был удивлён, когда открыв её на своём знаке прочёл: Весам нравятся не только хорошие книги, но и их внешний вид и запах. Так началось моё знакомство с наукой астрологией. В прочитанной мною книге я легко узнал всех своих друзей и знакомых, и впоследствии убедился, что привычки и вкусы знаков описаны очень достоверно. Но, очевидно, нетерпеливому читателю любопытно как же развивались наши отношения. В высоких и строгих чертогах Любви нет места вуайеристам соглядатаям, но исключительно для местной публики рискну приоткрыть завесу тайны, скрываемой скрижалями моей памяти.

Поцеловались мы вскоре, когда я возвращая книгу задержал её в своих руках, и она взяла их своими нежными холодными пальчиками. Она говорила что-то о том, какое чудовище её второй муж, какими ужасными вещами заставляет её заниматься в постели и крупные, как горошины, слёзы катились из её огромных печальных глаз. Солёный привкус нежности перемешанной с жалостью и ненавистью к мужлану, таков был вкус нашего первого поцелуя. Я перечитал всю её большую домашнюю библиотеку. Мы говорили с ней лишь на украинском и английском, поскольку незалежные времена требовали перестройки от патриотов. Для неё Украинска мова была родной, и я смешил её своей литературной подбирая изысканные выражения отражающие тонкие оттенки моих чувств. Однажды она позвала меня к себе домой, как она сказала мне тогда, по делу. Ей нужно было сделать очень дорогой подарок одному высокому чиновнику, проще говоря дать взятку. Она попросила меня уточнить, чем золотой карат отличается от каменного. Дала мне роскошный футляр в котором находилась золотая авторучка. В английском она тогда не слишком волокла, не смотря на 2 поездки в Штаты к богатеньким родственничкам. Там ей и подарили эту авторучку, как впрочем и одели и обули в роскошные вечерние платья и проч. шмотку. Я офигевал от роскошной женщинки в розовом пушистом халатике от которой так фантастически пахло французской косметикой и свежевымытым телом, что в моей голове смешались все караты, и я отложив авторучку в сторону встал на колени перед её креслом и уткнулся лицом в её колени. Неудержимой волной аромат женского тела с приоткрывшегося халатика шибанул мне в ноздри снося "крышу" и я обнял её за попку, забираясь руками в мягкое пушистое кресло. Если у вас не совсем плохо с воображением, мои милые читатели, вы и без меня можете представить, какая буря чувств бушевала во мне в тот момент. Ну что, представили? Нет. Так и быть, вернусь к своему повествованью, дабы не разочаровывать публику. Сейчас придёт муж на обед, сказала она. Я понял, почему она так спокойно и уверенно чувствовала себя со мною. Она просто знала, что никакого продолжения сейчас быть не может, чтобы не нарваться на свирепого муженька. Мне тоже не хотелось встречать самца конкурента и мы попрощались. Сидящие в автобусе пассажиры наверное были удивлены видя сидящего парня, закрывшего лицо руками. Но я не хотел видеть никого кроме ЕЁ, ни рыночных торговок, ни малолетних влюблённых, ни обывателей. Закрыв лицо руками, я вдыхал аромат её тела смешанный с мускусом французских духов память вновь и вновь возвращала меня в Рай чистой привязанности, ещё не тронутых прозой секса отношений почти юношеской влюблённости. В то время как маршрутное такси уносило меня в другой город.

Однажды, когда мне невмоготу стало без неё, я поздним вечером позвонил ей, рискуя нарваться на мужа. Она взяла трубку. Даже не знаю, что творилось тогда в её семейной жизни, но только она выбежала ко мне в мороз в туфельках, чулках и норковой шубке. Мы укрылись не то в холле кинотеатра, то ли на лестнице двухэтажного универмага. Помню только как она тихо шепнула мне: Согрей меня, мне сегодня так холодно. И, распахнув норковую шубку, прижалась ко мне всем трепещущим телом в шёлковой комбинации, или как там ещё называются эти кружевные дамские наряды. Тут крыша поедет у самого стойкого мачо. Не знаю, о чём думают женщины в подобный момент, но всё о чем мог думать я, это о том, что сейчас нам только не хватает дежурного наряда милиции, входящего или выходящего из кинотеатра. Я запахнул шубку на моей искусительнице и сказал: Только нам ещё не хватало статьи в местной газете: Дежурным нарядом милиции задержан доктор и жена исполкомовца, трахавшиеся стоя в фойе местного кинотеатра. Если увижу много плюсов, напишу продолжение моего рассказа.

Читати коментарі (54)
Рейтинг Оцінили Переглянули
46 , блискавка , Ксеня Орлик , Оленка Бараненко , 10_000 , Оксана Лепак , jUlee SoLoMko , Ліля Лялька , Костянтин , Іринка , Наталка Янушевич , Жар Пташенятко , gorobets , Ігор Стожар , Аля , WARJAT , Merry , Сергій Нечета , Окайда , Софця Гайдер , Роман Миронов , Юля Депеш , Тетяна , Lilu , Людмила , Marianna , Лянка) , Дмитро Куліков , Вмикач сердець , Іван , Дзіхіко , Селена Скрипка , Тамара , Nozomi Sarytobi , Раиса , d'Ante , Lo , Халепа , Блаженная_Фєя_Добра , Ксенія Завальнюк , Ляля Бо , Ольга , 1213e , ellinia , тиха вода , oleg , Олеся Гулько-Козій , Веселка , . , luck , Тетяна Мілєвська , натали , Mr. Grey , дрочко , Тучка , Михайло Жаржайло , Tanya Oles , Антон Ракута , Іван , irbis. 3153

Рецензії

Тут аффтар під ніком "Zaratustra" наїхав на мене - а чому це я поставив "мінус" його рейтинговій (на сайті "ЛітКлуб") прозі «КРАСОТКА (селючка)».

Ось оцінки від ніків:

мольфар , блискавка , Ксеня Орлик , Бараненко Оленка , 10_000 , Оксана Лепак , jUlee SoLoMko , Ліля Лялька , Костянтин , Іринка , Наталка Янушевич , Жар Пташенятко , горобець , Ігор Стожар , Аля , WARJAT , Merry , hryak , Окайда , Софця Гайдер , Роман Миронов , Юля Депеш , Тетяна , Lilu , Людмила , Marianna , Лянка) , Дмитро Куліков , Вмикач сердець , Іван , Дзіхіко ...

( написати коментар )
Микола Нечета
2011-02-28 21:22:20

Она, конечно же, не была селючкой, ну может лишь самую малость. И музыкальный вкус у неё был неплохой. Это она дала мне послушать несколько фирменных кассет Лайонела Ричи. А любимой её музыкой был лондонский оркестр "Китаро". Эта музыка рвёт мне сердце, сказала она, протягивая мне фирменный пишущий плеер с этой записью. Между прочим такого качества записи, как с фирменной ленты на окиси хрома, я в "паутине" этого концерта так и не нашёл. А там до того грустная музыка и красивая, что на слезу прошибает. Ещё если вспомнишь о хозяйке кассеты, ваще.

(відповісти)
10_000
2011-03-01 10:34:21

"А такой, что не идёшь рядом с ней по улице, а будто летишь на крыльях." очень дельно)

(відповісти)
Микола Нечета
2011-03-02 12:38:22

Перечитывать было некогда, извиняюсь за примитив повторяющихся выражений и словосочетаний. Мне лично понравилось это: В высоких и строгих чертогах Любви нет места вуайеристам соглядатаям, но потакая вкусам местной публики, приоткрою завесу скрывающую скрижали моей памяти.

(відповісти)

2011-04-29 02:32:17

Ну а далі що сталося? Плюсики не мали б мати так багато значення.

Інтригуюче, хоча назва відштовхнула, мабуть, багато читачок.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-29 08:08:35

Що було далі? Моє життя. Таких жінок треба добиватись. І було дуже багато всяких "але", чи "но", що випливає з тексту. Все було дуже красиво й порядно. І шукаючий "клубнічки" читач був би розчарований моєю подальшою розповіддю. Я вже і забув, що пообіцяв написати продовження, будучи певним, що навіть цікавість не порушить барьєру інакшості існуючого між нами. Плюси таки з'явились і можливо потрібно буде виконувати обіцянку.

(відповісти)
1213e
2012-08-12 20:50:54
×

Трохи правда... Але потім читала на одному диханні. Дуже сподобалось.

(відповісти)
Оленка Бараненко
2011-04-29 14:37:13

Як на мене, назва не відштовхує, але очікуєш чогось іншого. Але мені сподобалось більше те, що є, аніж те, що очікувалось ))

(відповісти)
BlueBird
2011-04-29 14:47:37

возьмите себе интригующий псевдоним  и пишите женские романы ) от поклонниц не будет отбоя )

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-29 15:57:18

Блін. Я був впевненим що жіночі романи пишуть жінки. То нікому не подобалось, то тепер просто ошелешуєте мене тими пропозиціями. Як почую ще схвальні відгуки, - навіть не знаю, можливо прийдеться стати дамським угодніком, писати мемуари.

(відповісти)
BlueBird
2011-04-29 16:17:20

я теж подумала, що переважно жінки :)) але чому б не стати першим ?)

 

(якщо чесно, це не був схвальний відгук, а просто відгук, може навіть з легкою іронією)

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-29 16:44:28

Хотілося б докладніше, у чому іронія? Це писалося лише заради досвіду молодих дівчат. Щоб не на фігні вигаданій життя пізнавали, а з реальної бувальщини.

(відповісти)
BlueBird
2011-04-29 16:48:14

чудний ви

(відповісти)
Микола Нечета
2011-04-29 16:53:03

Я чУдний, місцями навіть чудовий.

(відповісти)
Жар Пташенятко
2011-06-11 12:31:21

12 плюсіків :) майже чортова дюжина - хочим продовження :)

(відповісти)
Микола Нечета
2011-06-11 12:39:01

Як буде настрій - буде продовження. Якщо пишеш про реальні почуття, то дається нелегко. Мене спустошують оті сповіді і я не можу робити це навмисне. Відчую потребу і напишу. Чи викладу вже написане, хоча воно про перше кохання. дякую за увагу. Пташенятко просто фейєричне.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-07-19 09:45:07

Таки і справді треба писати другу частину. Якщо публіка потребує, ізвольтє...

 Зустрічі наші тривали і з часом набували якихось химерних рис. Довго приховувати, що ти зустрічаєшся з кимось не можна і навіть підло і глупо, якщо то пов'язано з брехнею. Ми ж не брехали один одному, тим паче не хотіли зневажати брехнею близьких нам людей.  Моя подружка, дивлячись як я втикаю у дзеркало, брала в руки парфум і бризкала мені на шию зі словами: Їй сподобається. Вже не знаю, чи казала щось свому моя героїня?, але якось коли ми стояли біля фонтану у мальовничому закутку серед майже античної колонади, вона почала поводитись якось дивно, я трохи згодом помітив чоловіка, що здалеку щось намагався показати жестами. Я спитав хто той дивак, і почув у відповідь: То мій чоловік, вибач, я підійду до нього узнаю що він хоче і повернусь. Це здається химерним, але все було саме так.

(відповісти)
Ігор Стожар
2011-09-04 10:34:59

П-Р-Д-О-В-Ж-Е-Н-Н-Я.... -)

 

Друже, я дуже скупий на похвалу і репліки.

Тим я висловив свої емоціїї і захват.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-07-19 10:03:00

Писати про достойних людей залишивших слід в Душі і пам'яті приємно і легко, хоча легкий флер суму огортає серце. Мені і зараз не вистачає її бібліотеки де я перечитав майже все з історії живопису і мистецтва взагалі. На ті дорогі ілюстровані видання, що вона мала на полках, у мене ніколи не вистачало грошей. Але я не заздрив, якщо маєш таких друзів, тобі не потрібні гроші - вони зроблять приємність собі розуміючи, що куплена книга живе, замість пилитись на полці. Син моєї красотки був від першого браку і стосунки з новим "батьком" какось не складались. Та і з чарівною матусею у нього близькості не було. Мені було якось дивно йти вулицею, тримаючи за руку матусю, коли синок йшов десь геть стороною чи позаду ніби соромлячись чи почуваючись зайвим. Така доля дітей від невдалих шлюбів, думайте про це дівчатка...

(відповісти)
Аля
2011-09-08 12:48:31

А де тут можна вимагати продовження!!!???

(відповісти)
Микола Нечета
2011-09-08 21:24:16

Ваш + то мій стимул, люба Аля. Мені треба обміркувати як вистроїти розповідь, чи ввести персонажів (її чоловіка, його роздуми, мою подругу, її думки про наше спілкування), що здавалось стороннім, і як все було насправді, що я раптово побачив одного разу і які зробив висновки. Тут і детектив і драма і красиві чисті почуття без похоті і бруду

(відповісти)
Омега
2011-09-21 12:18:16

проза понравилась, очень романтично, главное не пошло. Если позволите, буду копировать на БФ.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-09-21 12:52:02

Звісно ж, землячка. Не забувайте нас. Для Вас любой каприз :)

(відповісти)
WARJAT
2011-09-30 14:12:41

жги дальше, интересно стало

(відповісти)
Микола Нечета
2011-11-07 08:17:47

Для тих, кому цікаво якою була насправді героїня моєї розповіді, забийте у гуголь Кеті Холмс. Вона не поступалась цій американській актрисі ні вродою, ані веселою вдачею. Знавці жінок виділяють 28 яскравих жіночіх типажів. Ось однією з цих досить поширених екземплярів і є Людмила. Але я не ставив фотку Кеті бо це все ж не про неї, і мені подобається саме ця фотка, бо дівчинка не ханжа, що баітса показати людям красу свого тіла. А в її погляді джокондівській спокій і прихований виклик

(відповісти)
Микола Нечета
2011-11-25 00:48:09

Щодо жіночої краси на мегалірікс.ру в фотоальбомі Хіларі Дафф просто вбивче красиві фотки. У мене щось ссилки погано копіюються, знайдете, як захочете :)

(відповісти)
Микола Нечета
2012-03-20 15:09:48

Оце завтра друзяка зве на пішу прогулянку, то є бажання завітати до героїні мого оповідання. може і вона комент залишить :) ? хто зна...

(відповісти)
Микола Нечета
2012-03-20 15:21:45

І ще цікаво, чим це Вонюшкє не сподобалось? у нас тут просто ліпити мінус без пояснень у коменті вважається моветон.

(відповісти)
Окайда
2012-03-22 20:49:21

 

 Цікаво, чи відбулася ваша зустріч? )

(відповісти)
Микола Нечета
2012-03-22 20:59:16

Напрямок руху дещо змінився. Похід перенесено на неділю. самому цікаво

(відповісти)
Nozomi Sarytobi
2012-04-07 22:55:38

чудовий твір.

(відповісти)
Микола Нечета
2012-04-07 22:59:18

Погано що так і не побачився з Людмилою. залишив їй адресу пошти, але отримав лише одне повідомлення. сподівався на її комент. не всьо коту масляница

(відповісти)
Ольга
2012-07-23 22:54:30

Навіть ісполкомівця не шкода, так все красиво і ніжно.

 "Солёный привкус нежности перемешанной с жалостью и ненавистью к мужлану, таков был вкус нашего первого поцелуя." 

(відповісти)
1213e
2012-08-12 20:59:01

Ти дуже гарно описуєш красу жінок

"и та неповторимая девичья свежесть, которой не видать никаким Анжелинам. Свести с ума и потерять сон было просто неминуемо."

(відповісти)
Микола Нечета
2012-08-12 21:06:49

Дякую. Це писалося від щирого серця. Не всі здатні бачити справжню красу. Це дано лише чистим Душам

(відповісти)
Сергій Нечета
2012-08-12 21:06:17

б.. , придется мне выложить свои Бакинские приключения. Телки готовьте кипяток...

(відповісти)
Сергій Нечета
2012-08-12 21:14:50

а может начать с колхоза В.Будищи (у тебя были наброски, давай объединим будет круто)

(відповісти)
Микола Нечета
2012-10-25 01:04:54

Пока рассказ был в рейтинге никаким, пофигу были те плюсики, а теперь обидно, что первым ему не бывать :о)

(відповісти)
Lilu
2012-10-25 01:10:57

Вам аж так важливі рейтинги?

(відповісти)
Сергій Нечета
2012-10-25 02:07:06

он тщеславный

(відповісти)
L. Прєкрасний
2012-10-25 02:15:09

прикинь, який облом, яка життєва трагедія буде, якщо одного чудового дня адміни вирішать реорганізувати сайт і приберуть рейтинги!

(відповісти)
Микола Нечета
2012-10-25 12:22:51

Тада я скличу народное Вече :)))

(відповісти)
Микола Нечета
2012-11-20 17:06:29

Вирішив повернути початкову назву, бо якоюсь кастрованою вона стала здаватись (селючість, або ж рагулізм то є наше всьо)

(відповісти)
Роман Миронов
2012-11-24 18:47:31

привичка =)

(відповісти)
Litana
2013-01-17 19:02:53

Вже стільки списано коментів , що вийшло б і продовження , та терези люблять довго обговорювати свої творіння ...відома риса характеру )

(відповісти)
Микола Нечета
2013-01-17 22:02:42

так є ж красотка 2 і 3. читайте :)

(відповісти)
Роман Миронов
2013-02-07 08:02:04

Ахах )) Красотка (Сердючка) =))

(відповісти)
Микола Нечета
2013-05-07 17:20:02

ось той альбом про який згадувалось у розповіді

http://grooveshark.com/#!/album/The+London+Symphony/8284883

(відповісти)
Микола Нечета
2013-05-07 18:13:25

и это

http://grooveshark.com/#!/album/Silk+Road+Suite/8580702

(відповісти)
Mr. Grey
2013-11-03 13:54:01

http://litclub.org.ua/texts/show/34081/

(відповісти)
(стертий коментар)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-11-09 11:11:00

Я очам своїм не повірив, прочитавши "перепрошую за мінус" взагалі був би культурний шок якби не з'явився отой дрочко з купою клонів (якісь зоряні війни, атака клонів на ресурс, мля. недоумки не розуміють що ті мінуси чи плюси нам до дупи, аби був честолюбним на всі літсайти повикладав би своє)

(відповісти)
Микола Нечета
2013-11-16 20:26:10

http://www.youtube.com/watch?v=7XI9WN1yW_o

 

 в цьому кліпі Сюзі Кватро дуже схожа на героїню мого оповідання.

(відповісти)
Графиня
2014-01-10 20:00:00

Захоплююче... 

(відповісти)
Микола Нечета
2014-01-10 20:41:55

Дякую. В житті це мабуть було більш яскраво, але як зміг намагався передати власні спогади. Зараз павутиння зробило мене цинічнішим і більш байдужим, а тому повертатись до ліричних тем зараз не на часі. Людей під судами беркутня 3,1416здить, не до лірики зараз, отєчєство в апаснасті

(відповісти)
Микола Нечета
2015-08-25 17:31:48

ніби і не я це писав, життя пішло іншим шляхом, воюю з вишиватниками ура-3,14дріотами в пейсбуці, намагаюсь згуртувати побратимів. а коли війна закінчиться і повалимо внутрішніх окупантів, невже я знов стану нікому не потрібним? так, посміятись з писуна самоука ...

(відповісти)
( написати коментар )