На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Есе "Проблеми української технічної Науки"

Фома Пугаляк, 04.03.2011 року



Текст призначений для прочитання українською науковою спільнотою, яка місцями проступає краплями ртуті і тут, на літсайті.

----

Український науковець схожий на трирічну дитину, якій батько подарував іграшку. Нехай це буде машина, яка їздить на пружинці.

Ото дитина бере її, бавиться, дістає задоволення, поки врешті в голову не прийде ідея – а якого ж воно дідька повинно їздити – отой синій кубик, який принесла мама пів року тому не їздить, пробував десять разів і вчора разів зо двадцять – не їздить їй-Богу. І починається складний процес знаходження причини. Оскільки зовнішніх видимих ознак чогось, що змушує рухатися машину не видно, а відірване колесо лише спроба перевірки напряму дослідження (так, машина їде без одного колеса, але якось не так), то, очевидно, треба буде лізти всередину. Гаразд, думає собі дитина, в колєґи бачив машину також, але та сама їздить, її не треба пхати спочатку назад, щоб могла їхати. Тим не менше, це автомобіль також (по зовнішніх ознаках – фарах, колесах, ітд), тому скоріш за все треба знайти батарейку, яка, як було видно по попередньому (і єдиному, слід зазначити) спільному ремонті з другом його забавки, міститься, тобто повинна міститися в машинці. Для цього треба знайти якийсь резервуар на батарейку. Зверху його нема, під низом, як виявляється, теж нема. Отож? Отож, підлі дорослі запхали її всередину. Машина розбивається спонтанним способом (ремарка для науковця – вибираємо параметри довільним чином). І овва! Батарейки всередині зовсім нема. Єдине, що сяк-так видається підозрілим – пружина. Однак. Як може якась пружина змусити рухатися цілий механізм? По-перше, при розтягуванні відразу видно, що розтягнутися дуже вона не може, отож потягнути за собою машинку не здатна. По-друге, як же вона кріпилася всередині, якщо нема дірок з двох боків? (Про виламаний зубець юний дослідник відразу ж забуває – деталі його мало цікавлять, він вглядається в суть!). Тим не менше – він кладе пружину всередину, закриває корпус і проводить експеримент – чи їздитиме машина. Як виявляється, їздитиме, однак тільки якщо її пхнути. Отож експериментатор вирішує, що пружину таки слід десь закріпити – при вимахуванні агрегатом біля вуха чути, що всередині щось літає по корпусі, чого раніше не було. Отож починається друга серія досліджень. Робиться спроба почати дослідження заново. Але, як відомо, для цього треба, щоб автомобіль був справний. Ото і схована найбільша хиба дитячої науки. Замість того, щоб вникати в суть роботи, дослідник починає боротися з проблемами, які сам собі створив. Нехай, думає він – знайду їх вирішення, а тоді вже і візьмуся за те, що мав зробити – такий спосіб дещо довший, але він допоможе трохи розвинути інтуїцію, інтелект та, чого себе дурити, дасть змогу самому керувати своїм часом. Результати наперед відомі – машинка вже не їздитиме, декотрі її деталі припадуть пилом на два місяці під диваном, інші просто пропадуть між шпарками підлоги. Залишиться надбитий корпус, розтягнута і деформована пружина та впевнений в своїй правоті володар цих незліченних скарбів. Згодом батько принесе ще одну машинку, але на той раз, побачивши спроби досліджень сам акуратно її розбере, в кількох словах розповість навіщо і як, наочно продемонструє, як поводиться пружина коли накручувати колеса назад і відпустити. Молодий науковець вдоволено посміхнеться, мовляв, завжди ясно було, що причина – пружинка, от він має в кишені таку саму, не дарма ж він її носить зі собою вже кілька днів і демонструє на семінарах своєму другові, коли той починає бавитися своєю новою машинкою на пульті. Й цілком ймовірно, зважаючи на пройдену практику, йому вдасться знову вмовити друга пожертвувати його новою іграшкою задля розвитку науки та досліджень в галузі механіки автомобіля. Але це потім, наразі відомо лише, що трохи підрісши дитина зрозуміє, що ніхто не робить справжні автомобілі на пружинах.

Читати коментарі (8)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 slavchyk. 938
( написати коментар )
slavchyk
2011-03-04 13:34:15

вважаєм плюс умовним... оскільки так треба для діла)))...

(відповісти)
Фома Пугаляк
2011-03-04 14:21:32

взагалі, Славку, не для плюсів публікую. Для "Форуму" рука не піднялася. Для того є кілька пояснень. Зрештою, на ЛК зауважив тільки троє технярів, мені цікаві їх думки з того приводу, може я і не зовсім правильно все висловив, але більше сподіваюся обговорення. воно не зовсім корелює з літературою, хрін з ним, така моя забаганка)

(відповісти)
slavchyk
2011-03-04 14:29:29

так, саме так, тому і кажу що плюс умовно, я розумію твою забаганку, зараз ото дописав свою забаганку, зара заліплю. до кінця не зрозумів головної думки, але здається мені що тобі як юному інженеру винахіднику для твоєї роботи бракує пружинки вартістю так з кілька мільойонів і таку дорогу забавку ніхто тобі не купує, тому і досліди робляться з допомогою молотка і зубила..?

(відповісти)
Фома Пугаляк
2011-03-04 14:59:48

якось так. тільки в моєму випадку "батько" - це японо-американці, які задають стиль в даній галузі. бути чесним - це хвороба цілої постсовєцької технауки, що зумовлюється патентною хворобою, всілякими умовними купованими імпакт-факторами, верхівкою НАУ з щепленими від "націо" хрін-кореспондентами. поки в усіх тих заворухах маю надію хіба на теоретиків (читай, маде ін Юхновскі) і гуманітарні сфери, які, втім, зовсім не в ряд  сидять на наркотиках "націо" (думаю також не випадково).

як надія, Славку, як надія)

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2011-03-04 17:37:28

бляшанка.

(відповісти)
Фома Пугаляк
2011-03-09 13:15:09

рецепт. берете циліндричну бляшанку. з двох боків в околі центру кола робите по дві дірки близько одна до другої. протягуєте гумку навхрест (найкраще взяти гумку. яку використовують рибаки для донок). коротенькою ниткою посередині гумки прив'язуєте вантаж (найкраще підійде гайка 14 і кілька шайб).

бляшанка-бумеранг готова. експериментальну верифікацію слід проводити на горизонтальній поверхні.

 

 

(відповісти)
Атена
2011-03-08 14:49:38

ухти)

і знову гуманітаріїв папустілі))

(відповісти)
Фома Пугаляк
2011-03-09 13:06:36

не зовсім так. гуманітарні науки взагалі не існують. будь-яка наука повинна (! )тяжіти до лічби. як не крути, всі гуманітарні галузі знань для набуття статусу "наукових" мають бути підкріпленими в кращому випадку соціологією, на присвоєння якій звання "наука" з великим наближенням ще би погодився скажімо, під тортурами.

(відповісти)
( написати коментар )