На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Стехи пра чевойта

Микола Нечета, 16.05.2011 року



Хачу напесать про шота

И пра чевойта тожа,

Добавить про шонибудь,

Оно ж то, канешна, што же ...

Ведь многа ни нужна ума,

Штоб выразить мысль стехами

И Сашку Гриба научить,

Как варицца суп с гребами,

Как нравицца разным Инескам

И Катям-Маринам тоже.

Песать пра падучие бездны,

Ряды метроманов множа.

Как нужно тонуть спасаясь,

Как можно летать бескрыло,

Как нужна песать стараясь

Панравицца нам унылым.

Читати коментарі (13)
Рейтинг Оцінили Переглянули
10 Брайко , Віталій Рож , 12a , Інесса Ґретхен , Роман Миронов , Окайда , Driftwood , Сонце Місяць , В'ячеслав Шестопалов , Людмила Калиновська. 1024
( написати коментар )
Сашко Гриб
2011-05-16 14:59:37

дякую за піар, навіть за такий.

 

бачу ви розродилися черговим шедевром

 

до речі, варити грибний суп я вмію =р

 

 

(відповісти)
Микола Нечета
2011-05-16 17:28:28

Між іншим, суп з грибами я сам ніколи не варив лише бачив як це треба робити. Взагалі то я варив суп лише раз в житті і той ледь не закінчився бідою. Це було в 1986 біля великого мосту на трасі Байкало-Амурськой магістралі десь між Діпкуном і Зєйськом. я тоді був сержантом, а сержанту другого року служби працювати строго противопоказано. Молодняк начистив картоплі, луку, покидав в котел сала, пшона і фсякай поїбені, що зазвичай кладуть в суп. мені треба було лише підкидати дровішкі до ватри і дивитись, щоб не залило вогонь, чи не подгоріло. тільки но я взявся за черпак, щоб гарненько перемішати все в котлі, та не притримав котла і майже готовий суп вивернув на землю, бо камні стояли погано а дурі було багато. Я кілька секунд стояв мов прибитий! Я знав що роблять на трасі з нерадивими поварами. Їх варять в котлі замість їжі. Бо рота повернеться зла і голодна. Я швидко зібрав картоху обпікаючи руки, трохи пшона чи рису залишилось на дні казана, налив води з струмка. Все було з'їдено а я дякував Богу, що того ніхто не бачив.

(відповісти)
aga
2011-05-17 09:55:41
за оповідь після вірша окреме спасибі. вам ьи за мемуари братися*)
(відповісти)
Микола Нечета
2011-05-17 10:02:26

Тут мене дітки питають: що ти найяскравішого зробив за своє життя? Не СКУРВИТИСЬ ! Ось найголовніше, дітки. А світ таки буде вас ламать.

(відповісти)
aga
2011-05-17 10:20:33

нагадалося когось з українських поетів: "жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльонів каяття"

 

(відповісти)
Микола Нечета
2011-05-17 12:02:18

Агусікі агушечкі, ти де?

(відповісти)
aga
2011-05-17 12:23:06

та тут

(відповісти)
Інесса Ґретхен
2011-05-21 13:03:36

Атжог, дядя!))

(відповісти)
Микола Нечета
2011-07-12 21:07:18

Може і треба було б мемуари написати. Про Тинду, столицю БАМу, про жорстокість тамошньої гауптвахти, яка гірша за тюрму була, і дехто з потрапивших на неї йшли на дємбєль прямо звідти, бо за порушення дисципліни її начальник набавляв срок і хто йому не подобався (не хотів терпіти знущання), - виходив з неї інвалідом. Як я кілька днів зависав там у випадкового знайомого рокера, бухали, слухали музло. У нього так і залишився понтовий ланцюжок що подарувала мені дружина у Москві з вигравірованою групою крові і моїми ініціалами. Дав поносити бо такі фєнєчкі подобались дівкам. А то була пам'ять. Якби не писав комент і не згадав би про нього. Турбувалась моя Наталочка про мене, щоб кров перелити скоріше можно було у разі нещасного випадку. Десантура тату робить, а я не хотів.

(відповісти)
Роман Миронов
2011-10-01 15:21:02

Цей вірш та історія про суп - це просто ЩОСЬ ! )

(відповісти)
Окайда
2012-02-16 21:57:47

 

 Варто задуматись.

(відповісти)
Сонце Місяць
2012-10-05 21:21:46

осяяння трапляются але саме трапляються

мабуть у цьому є своєрідний реванш

(відповісти)
Микола Нечета
2012-10-06 20:29:10

Щиро дякую за увагу до моїх нескладушок

(відповісти)
( написати коментар )