На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

АнТи Літ Клуб або Спосіб САМОзбереження (2008)

slavchyk, 18.05.2011 року



Для чого світу художники, письменники, скульптори - митці?

Для чого світу ті люди які творять щось прекрасне?

Що є тим, що є прекрасне?

Ви, тобто ми, всі ті, що тут або там по той або по цей бік чогось (неважливо чого: монітору, простору, часу, мережі...) ми тут для того щоб творити щось прекрасне, щось таке що несе якусь корисну або позитивну інформацію. Інформацію яка заставляє задуматись, зробити висновоки і стати кращим.

Задумайтесь!!! Ви ж повинні усвідомлювати шо ви на себе берете.

Задумайтесь!!! Ви ж берете на себе відповідальність за чужі рефлексії. Виж насмілились зробити так, щоб вас почули.

Задумайтесь!!! Вас читають люди, не якісь машини, а люди живі люди які вміють слухати, бачити і розуміти. Їм всім хочеться слухати, бачити і розуміти. Вони те і роблять...

А ле що вони несуть з собою після прочитання тексту який несе в собі смерть, розруху, розбиті серця і ніякої безвиході перед кінцем? Та те і несуть.

Вони обов'язково будуть знати, що від смерті немає порятунку і що всі кохання в кінцевому результаті закінчуються розбитими серцями. А все лиш через те що хтось колись отримав пучок пережитої і переданої кимось негативної енергії. У всіх розбивалися серця і всіх це боліло. І що це означає шо всі повинні знати про це і робити так само щоб було погано всім.

Легко показати проблему і наголошувати як нам з нею погано, а показати вихід з неї хтось пробував. Та нє нащо мені ж так погано мене потрібно підтримати, поплакати разом зі мною.

Так що це таке яке несе лишень зло? Це те врятування Світу яке ви пропонуєте? Це мистецтво? яке пропонує знищити все і всім собі поперерізати вени бо виходу нема?

Думаю це не те чого ви по-справжньому бажаєте.

Виш ж хочете кращого в житті, в коханні, в здоровій комунікації?

Так що ви думаєте, що через постійну депресію і безвихідь в мистецтві ви доб'єтеся цього від світу?

Показуйте світу не тільки чорне, ай біле зрештою показуйте і другу сторону медалі, навіть якщо це через смерть, розруху і втрачене кохання.

Читати коментарі (9)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Фрезія. 849
( написати коментар )
Катерина Ляшевська
2011-05-18 11:08:29

"Показуйте світу не тільки чорне, ай біле зрештою показуйте і другу сторону медалі, навіть якщо це через смерть, розруху і втрачене кохання." - давай! чекаю!

(відповісти)
slavchyk
2011-05-18 12:52:29

*пішов ображатись* - смайл найвищої ступені ображеності...

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2011-05-18 13:25:22

готуй виступ - іншими словами.

(відповісти)
Рука
2011-05-18 11:59:44

Залишусь нейтральним, є хороші думки а є нісенітниці. наприклад.

"У всіх розбивалися серця і всіх це боліло. І що це означає шо всі повинні знати про це і робити так само щоб було погано всім." - якщо й так, то людина пише про це, а значить пережила, а значить живе. так? значить можна і треба жити теж. не все словами сказано - головний текст. є і дещо між рядками, підсвідоме.

Далі жодне кохання ще не принесло болю і всього іншого. а смерть, знаю лише єдину історію - "ромео і Джульєта". Кохання - надто високе і витончене почуття, щоби опускатися до всього того. Все те - приносить інше, легка миттєва закоханість, корисливість, і інші не хороші якості людини. але аж ніяк не кохання.

Далі писати про чвітле - звісно, я тут лише за. та якщо його немає, тоді що робити? сидіти в коробочці і власних чорних квадратих, до поки смерть не розлучить вас? нехай краще вже оця терапія графоманства допоможе, якщо це людині допомагає.

Щодо інших серйозніших темних тем, не писати про них - значить миритися. і слухати далі все оте мило, яке впихають в вуха і вливають в очі , та думати що так воно і має бути. НІ, так не має бути.

 Я підкреслив для себе тут одне слово "Задумайтесь", ось і воно, те, що потрібно. без того просто нікуди. і з ним я на 100% згідний.

Додам ще - на кожний твір є своя аудиторія. для кожної аудиторії є свій твір. А ми творимо життя, яке іноді творить нами наші писання.

Дякую за думки.

З повагою - Ярослав;)

(відповісти)
slavchyk
2011-05-18 12:51:27

і Вам дякую, загалом я зробив висновок шо ми про одне і теж токо з разних калаколінь))) (складне слово)...

 

 

(відповісти)
Рука
2011-05-18 12:59:34

ну впринципі так. просто на одне тре дивитися таки з різних, щоби побачити і "писок і дупу" :)

І все одно "Задумайтесь" сподобалося.

(відповісти)
slavchyk
2011-05-18 13:02:28

о! та, в саму грушку..!

ну типу можу все решта стерти і лишити токо ту часть для Вас)))

(відповісти)
Рука
2011-05-18 13:19:12

:) концептуально

(відповісти)
Фрезія
2011-05-18 17:03:54

По ідеї митець не має мати свою аудиторію за "жилетку" в яку можна виговоритися і наплакатися.

Згодна, принаймні з поваги до читача треба давати йому об"єктивну (а не суб'єктивну) картину світу, надихати його, "ошляхетнювати" якщо можна так сказати.

Які б не були "сумно-депресивні" вірші того ж, для прикладу, Стуса, Шевченка (мало веселого) -але ж вони якимсь дивним чином таки підносять душу! наповнюють, і не гнітять - а чомусь будять бажанння "летіти".

 

 

(відповісти)
( написати коментар )