*** назву ще не народжено
Ірина Шувалова, 07.11.2005 року
Той, хто вимучив з пальців і води, і сушу,
Тяжко спльовує кров’ю на спалену твердь.
Тонконога свобода блукає по душах,
Обійнявши за плечі розкрилену смерть.
Ти – вогонь, а за мить – тільки тіні і порох,
Скільки б шалу і крові в тобі не було.
Ми вкидаємо руки у небо, угору,
А тілами вростаєм у мармур колон.
На найвищій вершині, крім тебе, нікого.
Ти прозрів, а повіки налиті свинцем.
Розчепіривши рот, ти волаєш до Бога.
Бог шепоче до тебе, закривши лице.
18:35
7.11.05
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 2 | З.Іренка, Артур Томський. |
2005-11-07 16:51:23
№1. [ :)* ]