На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

День Одіна

Атена , 29.06.2011 року



День Одіна ↓ 1

Смужка легкої підозри пробігла його обличчям, але швидко зникла, поступившись місцем звичному виразу безмежного спокою і сталевої впевненості. Це не вперше і мабуть не востаннє, тож який сенс переживати щоразу якісь емоції.

У трамвайному вагоні людей було небагато. Кондуктор, чоловік з кравчучкою, кілька сонних пенсіонерок, дебелий п’яний панк, молодий хлопець, який занотовував щось у блокноті, двоє чоловіків одягнених в спортивні костюми. Один з них мав поламані вуха, такі, які зазвичай бувають у борців. І кілька дівчат, які голосно сміялися та інтенсивно жестикулювали при спілкуванні.

Він хотів уявити бодай щось про життя кожного з пасажирів. Але спроби були марними, настільки, наскільки абсурдними виявилися намагання Ахмеда ібн Рушда уявити драму не маючи поняття що таке театр ↓ 2. Настільки, наскільки безпорадними були намагання пана Хорхе уявити собі представника арабського аристотелізму, знаючи його тільки завдяки свідченням кількох істориків-сходознавців↓ 3. Він палко бажав зрозуміти, але усвідомлював, що не зможе.

Заглянув до записника незнайомого хлопця, і прочитав кілька рядків:

«У нас є час щоб жити.

Хоч це не мало, та дуже замало»


Вітер приніс з відчиненого вікна запах річки. Він задивився як темно-синя жива смуга пропливає в своєму руслі обабіч руху. Це навіяло давній спогад ще про одну річку, водами якої нібито отруївся син Амона, провіщений Оракулом ↓ 4. В тих водах колись отримав свою силу сподвижник Агамемнона↓ 5 . Це було занадто давно, настільки, щоб лиш натяк усмішки в кутиках очей на кварту секунди переніс його думки до Кемета ↓ 6. Зову заглянув у чужий нотатник:

«Любов вимірюється часом.

Чим менше часу для неї, тим вона сильніша»


Внутрішній годинник підказував - скоро пора. Подумав, що сучасні скальди ↓ 7 нічим не відрізняються від своїх попередників. Завжди знав, що не досвід поезії є головним фактом інтелектуальної революції. До Рембо ця думка була поширенішою. Найбільш ефективну дію на матерію дає саме математичний геній, так само як і музичний. Гессе зробив непогану спробу це довести ↓ 8.

На черговій зупинці до вагону зайшли двоє. Високі, чорняві, спортивної статури. На руках, ногах, а в одного на шиї, були татуювання. Ставши біля вхідних дверей, хлопці жваво щось обговорювали і весело сміялися.

Знову його обличчям промайнула легка тінь усмішки. Усе колись було, усе повторюється знову, кожного разу по іншому. У нього є завдання, воно полягає в тому, щоб кожного разу все закінчувалося так, як має закінчитися. Проте кожного разу залишається досить незначна похибка, яка не гарантує, що саме так все і буде. Дискретний простір цих ймовірностей ніколи не дає йому остаточної впевненості.

Хлопець із записником вивів наступні слова:

«Любов нас змінює, а для нас - змінює все навколо»


У цей момент виникла метушня. Кажуть, все почалося з того, що типи у спортивних костюмах зачіпалися до дівчат і непристойно жартували. Панк, який куняв біля вікна, попросив залишити панянок у спокої, між ним і хлопами зав’язалася суперечка, яка раптово переросла в бійку. Ті двоє повалили його на підлогу й почали бити ногами. Кондуктор злякано втиснулася у сидіння, жінки здійняли галас, хтось дзвонив у міліцію. Хлопці, які зайшли на попередній зупинці, кілька секунд спостерігали за розвитком подій, перед тим, як кинутися розбороняти сутичку.

Він відсторонено стояв на своєму місці, креслячи поглядом невидимі лінії. Траєкторія руху тіні Світового дерева ↓ 9 чітко вписувалася в рамки звукових коливань росту нових пагонів. Він це знав, і слідкував за кожним можливим відхиленням від норми – найменша похибка в розрахунках могла спричинити незворотну дисперсію фазових величин. Про це говорила стара і мудра Вельва↓ 10. Дикі й сурові гори його батьківщини, вкриті вічними снігами і непролазними лісами, оточені бурхливими річковими артеріями, незмінно стояли перед очима, і не давали забути слова провидиці. Попри величезну напругу у всьому тілі, йому стало дуже холодно, було враження, що ще трохи, і усе покриється крижаною памороззю. Рахунок сходив на лічені герци. В його пам’яті ожили магічні звуки волинки, вони нібито перемістилися в цю, стиснуту до неможливого, трамвайну реальність. Разом з тим сили покидали його, він не знав, скільки ще протримається. Цього разу треба було дати відповідь на зовсім незрозуміле питання. Незрозуміле, бо воно ніяким чином не стосувалося його – древнього воїна і мандрівника, спадкоємця первісних знань.

Сутичка тривала. Підскочивши до чолов’яг, які продовжували бити безборонного, хлопці з ходу знешкодили одного з них кількома влучними ударами. Той, що мав поламані вуха, розумів, що сам не впорається і відступаючи дістав ножа. Один з хлопців вигукнув: «Кидай ніж!», той не реагував. Він міцно тримав зброю, в його очах був страх, а обличчя скривилося від люті. Тоді хлопець кинувся на нього, але коли вибивав ніж з руки, напоровся лівим боком на лезо. Наступної миті, від чіткого удару ліктем у скроню, власник ножа впав без свідомості. За кілька метрів від нього на підлозі лежали ще два тіла. У вагоні запанувала тиша. Хлопці обвели поглядом усіх присутніх. Загальна мовчанка залишилась непорушною, ніхто не наважився сказати бодай слова, більшість присутніх відводили очі. Один з хлопців пішов оглянути побитого панка. Другий зняв свою футболку і почав витирати кров, рана від ножа виявилася не надто серйозною.

Він спостерігав за цим усім збоку. В голові пульсували думки, десь далеко зсередини відчувалося тепло, яке поступово наростало, розгорталося і витісняло згубний холод. Він подумав, що люди наділені цікавою здатністю, вони самі в силах змінювати світ і долю, але мало хто з них це усвідомлює. Коли ця здатність втратиться остаточно, тоді й в нього зникне сенс робити те, що він зараз робить. Древнє, наскрізь магічне відчуття вірного здогаду пронизало його єство. Пазл склався, ланцюг Ферніра ↓ 11 залишився неушкодженим.

За горизонтом з’явилася яскрава заграва, швидко поширилася на все небо, беззвучно спалахнула й зникла, лишивши по собі дивного кольору і форми хмари на небі. Це незвичне атмосферне явище в лічені секунди безслідно розчинилося. Але ніхто з пасажирів нічого не помітив.

Він стояв на тому самому місці, з почуттям виконаного обов’язку.

Цього разу теж вдалося. Наступна зупинка Пішохідний міст. Він рушив до виходу, погляд затримався на одному з хлопців без футболки, в того під лівою рукою, на ребрах, чітко виднілося татуювання Валькнута ↓ 12. Через кілька секунд його спина зникла за зачиненими дверима, трамвай рушив далі. В салоні велися звичні розмови, вони вилітали з відчинених вікон і щезали зі швидкістю трамвайного руху:

- Кажуть, скоро має бути кінець світу.

- Ха, я вчора його чекала. І що ви думаєте? Проспала! До речі, десь читала що за два дні ще один обіцяють.

- Не вірте. Не буває кінців світу в робочу суботу.



1. В старогерманській міфології день Одіна – це середа.

2. Ібн Рушд – представник арабського аристотелізму, відомий в Західній Європі під ім’ям Аверроес. 

3. Йдеться про есей Хорхе Луїса Борхеса «Пошуки Аверроеса»

4. Єгипетський оракул проголосив сином Амона Александра Македонського. Він у 332 році до н.е. завоював Єгипет і побудував в дельті Нілу місто Александрію. За старогрецькими переказами Македонський помер, отруївшись водою з міфічної річки Стікс, що протікала в підземному царстві мертвих. 

5. В річці Стікс богиня Фетіда скупала свого сина Ахілла, після чого він став  непереможним і мав лише одне вразливе місце – п’ятку, за яку під час купання його тримала мати.

6. Кемет – так стародавні єгиптяни називали свою країну, що в перекладі означає «Чорна», як протиставлення чорної землі Нільської долини червоній пустелі.

7. Скальди – староскандинавські поети. В «Молодшій Едді» є розповідь про походження скальдів. Коли Одін задумав отримати мед поезії (концентрат мудрості, розлитий в три чаші й захований у далеких печерах під надійною охороною), він перетворився на змію і хитрощами ним заволодів. Випивши увесь мед поезії, Одін обернувся на орла, в польоті частину меду виплюнув – так з’явилися скальди. А частина вилетіла в нього з під хвоста –, породивши поетів-нездар.

8. Мається на увазі роман Германа Гессе «Гра в бісер», в якому зокрема йдеться мова про кульмінацію комбінації музики та математики.

9. Світове дерево – образ, характерний для більшості релігій і міфологій, який втілює універсальну концепцію світу та його гіпотетичний центр. 

10. Вельва - провидиця в скандинавській міфології. У «Старшій Едді» є пророцтво Вельви про Раґнарьок (загибель богів, кінець світу).

11.  Фернір – велетенський міфічний вовк, який за передбаченням Вельви під час Раґнарьоку має звільнитися і проковтнути Одіна.

12.  Валькнут – знак Одіна, символ єднання світів.

81085019

Читати коментарі (16)
Рейтинг Оцінили Переглянули
9 Михайль Дедал , Фома Пугаляк , Олеся Житкова , slavchyk , o_0 , Микола Нечета , apokoinu , Роман Миронов , Roman. 1007
( написати коментар )
Микола Нечета
2011-06-29 20:02:35

Валгалліщно.

(відповісти)
Атена
2011-06-30 00:24:10

така відміна мене лякає))

(відповісти)
Nayjest
2011-06-29 22:20:32

Від "заграва" коробить дуже, звичніше "зоря". Що, десь правда так говорять?

(відповісти)
Олеся Житкова
2011-06-30 22:40:59

Твір геніальний! Змушує замислитися.

Свого часу у "Шаховій новелі" Цвейга мікромоделлю світу був пароплав)

(відповісти)
Атена
2011-07-01 00:00:57

ой, та з геніальним він і поряд не стояв)

дуже дякую, колего, що розгадала, мені приємно ;))

(відповісти)
slavchyk
2011-07-01 11:18:28

добре Є...

(відповісти)
Атена
2011-07-01 11:59:00

дякую, знала що заціниш ;))

(відповісти)
o_0
2011-07-03 16:27:58

Нарешті і я добрався до вуйка Вотана. Ух, навіть не знаю що сказати, але у твору просто не було жодного шансу, щоб не сподобатися=) +

(відповісти)
Атена
2011-07-04 09:38:08

рада, що вуйко Вотан і тобі близький =))

(відповісти)
Фома Пугаляк
2011-07-04 14:34:18

ну що я скажу...

чотири з мінусом. десь минулого тижня хотів прокоментувати забув. нині перечитав - на початку йде гарно, кінець так і не вкурив.

(відповісти)
Атена
2011-09-20 14:35:35

тільки зараз руки дійшли переробити

сподіваюсь, тепер усьо більш зрозуміло)

(відповісти)
М.
2012-05-16 16:50:51

цей текст безпораднийц

як змістово , так і лексичнограматичноорфографічновсякоооо

 

от хоча б таке.

хлопці не зі спортивними статурами ,а спортивної статури - калька 100відсоткова, навіть і не калька, просто неправильно, хм

 

завдяки свідченням кількох істориків-сходознавців ---- так краще ,ніж завдяки кільком свідченням, надіюсь ,хоч хтось відчуває це

 

Він глянув у шибку і задивився як темно-синя жива смуга пропливає в своєму руслі обабіч руху - переробити. зле

 

 

 пророкований оракулом син Амона --- перефразуйте ,втрачається логіка ,чисто часова плутанина ,або вказуйте ,що колись напророкований або той, кому колись пророковано бути тим і тим....знайдіть кращий варіант ,це щось не те

 

 В тих водах колись здобув свою силу сподвижник Агамемнона - не здобув! нічого він там не здобував! перефразуйте - ті води наповнили надзвичайною силою тіло малого ...

 

типи у спортивних костюмах зачіпали дівчат / чіплялися до дівчат --- виберіть один з цих варіантів і замініть ним це ваше зачіпалися.

 

 

зрештою, тут я припинила читати.

 

 

 

цей текст безпорадний

 

цей текст безликий, ніякий ,сирий ,розгублений, перевантажений якимось посиланнями - видно ,що авторка начитана дівчинка, вашє інтелектуалка, ну от і молодчинка, але йой.

 

 

 

єдине сподобалося -- Найбільш ефективну дію на матерію дає саме математичний геній, так само як і музичний. Гессе зробив непогану спробу це довести

сама притримуюсь такоїх думки. цифри і звук. звук і цифри. більше нічого. ну, хіба ще запахи. 

(відповісти)
Атена
2012-07-25 18:45:07

пані М. оцифрувала непогано)

цей малий (текст), потребує розвитку. ідея є, а от як її оформити допуття, над цим думаю дуже довго. дякую, що просканували хоч половину матеріалу. зауваження слушні.

жаль, я пізно побачила Ваш коментар. якщо Ви тут ще з'явитеся, залиште якісь свої ел. координати в приват, хотіла б ще дещо запитати.

 

щодо "зачіпатися" - що з цим словом не так?

 

а з приводу звуку і цифр, то тут я не погоджуюся з такою категоричністю. бо ці прояви нашого існування лише суб'єктивна часточка тієї реальності, осягнути яку один індивідум навряд чи колись зможе. а тим паче визначити, що там головне, а що другорядне. суцільні рефлексії

(відповісти)
Roman
2015-03-28 22:35:43
Безсумнiвно сильний текст
(відповісти)
( написати коментар )