Багато нового передзимного

Сніг

У янголів лущиться шкіра – так падає сніг.

Важкий, неминучий, як вирок, ґрунтовний, як теза.

Так падає сніг, або, може, так кришиться світ,

Чи сипляться з неба надміру загострені леза.

Ми думаєм: “Тане…”, а вістря пронизують шлак,

Проходячи наскрізь крізь землю закругленостегну,

І десь, у Америці, війки холодних кульбаб

Смертельними списами плоть видирають з-під дерну.

Це – лусочки білої фарби усюди й ніде.

Це – маска, завіса. Обличчя уже неістотне.

Це схиблений маляр свій кожний наступний шедевр

Скажено здирає із кров’ю налитих полотен.

Це древні космічні рибини втрачають луску.

Їх голі скелети ще світяться в пінистих хмарах.

Це – просто пісочний годинник, де, замість піску,

Безвимірний сніг, що ховає всі вчора і зараз.

Так падає сніг – наче світ добігає кінця.

Так падає сніг, наче щось, що залишиться вічним.

У янголів лущаться душі і білі серця,

І фарба свинцева змивається разом з обличчям.

15:10

11.11.05

Передзим’я

Ця зима – не зима. Це ще тільки маленька безвихідь.

Ще дерева тримаються міцно первинних причин.

Місяць вишкірив зуби молочні і пробує вити

У якусь незбагненну, убивчу якусь далечінь.

Все загострене, все заніміле, як лиця покійних.

На стооких мармизах будинків зіниці блищать.

Ви плащами дощу обгорніть моє тіло надійно,

Бо усі проминають – а я вже не вмію прощать.

Я спиняю цей світ. Я, як завжди, не встигну до смерті.

Кожен оберт Землі на руках нашаровує пил.

А осінні вітри нам укотре приносять конверти,

Де написано: “Тим, що ніколи людьми не були”.

І хоч трісни! хоч лусни! А пахне вже тальком і снігом,

На корі у дерев заплелись ієрогліфи душ.

Сни уже виповзають із м’ятних, із ягідних лігов

Обіцяти, що я ще до тебе по льоду прийду.

Але світ вже напевно... вже точно закінчиться завтра.

Кожну руку і гілку, і гілку, і руку лови...

Метушливі Боги нас сусаллю малюють на картах,

Де валети подібні на вершників без голови.

Передзим’я вже пахне солодким душком патологій.

Ми, сховавши у шерсті долоні, пливемо крізь дим.

Ця зима ще впаде засмальцьованим жмутком під ноги,

І ще житиме місто...

А нам вже не жити у нім.

09:41

16.11.05

***

дякувати Юнґу

Мамо,

в мені нарождається міф!

Мамо,

тримаю осферене чрево!

Мамо,

Це Всесвіт тріпоче в мені!

Мамо!

Єво!

Мамо,

я чую рухливість дерев,

Чую

ходіння у струнах, у жилах,

Хтось

мене звідти за руку бере,

Мамо!

Живо!

Мамо,

крізь сотні звучить поколінь

Крові

розкішна отруєна мова –

Натяк

забутих болінь і волінь,

Мамо!

Знову!

Мамо,

мій плід із зміїних із рук.

Вітер

обшарпує янгольське пір’я.

Мамо,

дерева знімають кору.

Мамо!

Мір’ям!

Мамо,

прозорість відлякує зір.

Я і сама

розпадаюсь надвоє.

В небо – у себе –

на ліктях повзіть!

Мамо,

Хто я?

15:25

3.11.05

***

Цей сніг –

відбілювання світу.

Цей світ –

відболювання снігу.

На плесі неба –

світла витин.

На тілі ночі –

тиші вигин.

Хорал –

дороги зір прозорих.

Гора

на місяцевих рогах.

Ховрах

унюхується в порох.

Він

відчуває в ньому Бога.

16:17

11.11.05

Це(як)

Це як впертий стукіт між ребер,

Це як крові солоні бризки,

Це як жовте холодне небо,

Що безсило між пальців висне,

Це як видих і це як дотик,

Це як втіха і це як птаха,

Це триватиме доти, доки

Тут асфальт олією пахне,

Це як цифра і це як цитра,

Це як витвір і це як отвір,

Це як літри хмільного вітру,

У вікно ввіплюснуті котрі,

Це як камінь котити вгору,

Це як осінь, як дощ і Вагнер,

Це як прагнення бути поруч,

Коли поруч тебе не прагнуть.

00:24

9.11.05

Скінчитися

Скінчитися варто.

Скінчитися варто пізніше.

Знайшовши зо тисячу входів і жодного виходу

Із власного храму,

Своєї маленької ніші,

Де землю із кров’ю жувати простіше, ніж дихати.

Це – здатність ходити,

Відмова уміти літати.

Квиток у якусь нетутешність – у Дойчланд, у Денмарк.

Сукупність таємних методик

І болісних практик,

Які я із впертістю цегли вимучую денно.

Щоб тіло скидаючи в прірву –

Туди, де світліше,

Я вміла стояти над краєм і просто мовчати.

Скінчитися варто.

Скінчитися варто пізніше.

Коли вже забудеться значення слова “початок”.

00:10

9.11.05