На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Красота и уродство

Микола Нечета, 28.07.2011 року



Случалось ли вам хоть раз в жизни встречать истинную красоту? не фальшь напомаженых губ и блеск нарощеных ногтей, а ту истинную, Богом данную красоту, что невозможно спрятать ибо она краса Души, что сквозит в каждом жесте и слове, в снежной белизне кожи и ночной тьме волос. Во влажном блеске нелживых глаз, в нежной доброте улыбки и хрустале смеха. Нежней фиалок и фрезий были её алые губы не тронутые фальшью косметики. Быть может в наш искусственный век технологий говорить о истинных вещах не принято, ведь всё познаётся в сравнении, а коль сравнить не с чем, придётся верить мне на слово. Не могу похвалиться, что в жизни своей часто доводилось встречать подобное диво, да и такое утверждение показалось бы ложью придирчивому читателю. Однако же я отвлёкся. Меня разрывают противоречивые желания, с одной стороны хочу дать понять читателю, какими исключительными качествами обладали героини моих рассказов, с другой же стороны хочу чтоб за ними читатель увидел автора, со слабостями и недостатками, плотскими желаньями и возвышенной Душой. И тут все мои попытки наталкиваются на отсутствие таланта, убогость лексикона и художественных средств выражения мысли. Не хотелось бы писать ради внешней "красивости", попытки выставить себя в положительном свете, а лишь рассказать о чувствах и мотивах, двигавших мною и присущих быть может всем нам, а возможно лишь являющихся плодом моего атипичного воображения.

Как бы там ни было, моё первое повествованье о девушке работавшей то ли лаборантом, то ли младшим научным сотрудником на одной из гуманитарных кафедр нашего вуза. Мы достаточно долгое время общались с ней на любые темы, как бывает лишь с верными и преданными друзьями. Не знаю, чего не мог бы ей доверить, или попросить, есть люди в которых уверен больше чем в себе самом, потому что они другие, они лучше, выше и чище нас! Разящая наповал внешняя красота этой девушки и её душевные качества, были в жутком контрасте с тем несчастьем, что волею судьбы и нерадивостью докторов отразилось на её лице. Уж не помню точно как, то ли от перенесенной травмы, то ли от болезни, зрение моей героини начало падать, и доктора из одесского института офтальмологии сделали ей операцию закончившуюся неудачно. левый глазик почти перестал видеть подёрнувшись белесой дымкой как это бывает при катаракте. И этот контраст двух половин лица, одной божественно прекрасной, другой же навеки ослепшей ранил душу видевших её, нипадецки жестоко. Несколько раз я был свидетелем, как незнакомые люди, руководители кафедр и просто неравнодушные люди предлагали ей свою бескорыстную помощь. Было в ней что-то от святой, что не оставляло людей равнодушными. Однако же она всякий раз с вежливой благодарностью отклоняла все подобные предложения. то ли она не хотела быть никому обязанной, то ли от врождённой скромности и внутренней чистоты. Она будто боялась замарать свой хрустально-чистый внутренний мир шкурными надобами.

Даже не знаю, как выглядели наши отношения со стороны. Я всегда пренебрежительно относился к мнению плебса о себе (быть может зря), а её внутренняя чистота, как мне кажется, не допускала мысли о том, что наше общение может быть дурно истолковано. Как говорится, каждый судит по себе. Она однажды сказала мне такую фразу: Ты, наверное не в состоянии оценить мои душевные качества, а если бы смог, то ни на секунду не усомнился бы в том, быть ли нам вместе! Мне помнится я ничего не ответил на эти её слова, произнесённые с душевной болью. Про себя же думал: Как раз в чистоте твоей Души у меня и нет ни малейших сомнений. А вот что мне поделать с собой? отдаю ли я себе отчёт в том как могу неосторожно поранить это чистое существо. не буду ли я с нею из жалости к её уродству? Сумею ли заставить себя не замечать этого ранящего душу контраста между добром и злом нашего мира таким страным способом отразившемся на её облике?! Ведь быть с женщиной из жалости или сострадания не достойно, как мне тогда казалось. и если её увечная красота не перестанет с годами ранить меня той вечной мукой, что я вынести не смогу? быть может рядом с ней место менее остро чувствующему человеку, мужлану, что гордился бы ею и принимал уж такой, как она есть, не рефлексируя и не принимая ситуацию близко к сердцу. А охотников до женского тела в Полтаве хватало. Она однажды призналась мне, когда наши отношения стали близкими и доверительными, что её преследует один местный криминальный авторитет. Он однажды увидал её в баре куда она случайно заглянула с подругой. сражённый наповал неземной красотой незнакомки бывший зечара проследил где она живёт, отдавая себе отчёт, что такая девушка не станет общаться с подобным типом самцов, мгновенно расшифровав его, какую бы красивую ложь о себе он не придумал. С тех пор он стал её встечать по вечерам с роскошными букетами цветов, которые она не брала. Он пытался говорить ей что он никому не позволит быть с ней рядом, кроме него. Что мужики вокруг слепые уродцы если не видят её красоты и душевных качеств. Что никто и никогда в жизни не будет любить её так преданно и верно. Бедняжку не на шутку достали эти беспочвенные притязания, и я рискуя жизнью, предложил ей представить меня этому крутому перцу, как своего парня или мужа. Но она была бы не она, если бы рискнула подвергнуть меня такому риску. Она сказала мне в ответ: Я уж не рада, что посвятила тебя в свои тайны. Не хватало только, чтоб этот урод тебя грохнул, ты не знаешь какой он крутой, люди для него мусор. а меня он не тронет, он слишком меня любит.

Любопытному читателю уже наверняка пора узнать было ли у нас что в постели с той незнакомкой, о которой я веду речь. И мне придётся ответить на этот вопрос. Было. Но, не то, о чем сейчас все подумали. В истории отношений мужчины и женщины неумолимо наступает момент, когда их близость просто должна перейти в новое качество. Они должны трахнуться, или костёр связующей их привязанности, начнёт угасать. Так устоены все мы, и не нам пытаться изменить предначертанное. Однако же, есть те, кто берёт всё что ни пошлёт ему судьба. Есть же и другие люди, подобные мне, кто предпочитает быть хозяином своей судьбы. Не всем по плечу (да и по уму)сия ноша. Короче говоря, когда пришла пора снять платье с моей героини, я не преминул воспользоваться этим удобным случаем. всегда приятно разглядеть девушку без скрывающей её красоту одежды. Однако же я был несколько озадачен. Вместо того чтобы увидать соблазнительное кружевное бельё, каким прельщают самцов кокетки, я увидел обычные банальные трусики. Жестокая логика подсказала мне, что моя нимфа очевидно ещё не была внутренне готова к тому, что я начну её раздевать, хотя и позволила мне сделать это. Ну и последней каплей для меня стали капли слёз, что потекли из её глаз. Трахать плачущую девушку? Если есть здесь такие герои, назовитесь. Я как то особено не заморачивался причиной её слёз. Быть может она была девушкой и боялась, может хотела свадьбу и белую фату, а я тупо попытался завалить её в койку как девку, кто знает? Однако же мой ебливый настрой был испорчен, как обломанный карандашный нос Буратино. Щас уж не помню, чё там было дальше в этой истории, да и читатель потерял , видимо, уж к ней всякий интерес...

А посему расскажу я лучше следующее. Возвращаясь поездом из Киева где мы делали революцию, случилось мне повстречать странную незнакомку совершенно дивной красы и загадочную донЕльзя. Она молча зашла в купе и тихонько присела на скамью напротив. Чтоб сказать, что я был сражён наповал её красотой, так это ничего не сказать. Я просто потерял на время дар речи. Сидел и тупо пялился на этого упавшего на землю Ангела. Однако, дорога не близкая и тупо провтыкать когда рядом такая принцесса. Я тактично и остроумно попытался подъехать к незнакомке, однако же она лишь молчала, и лёгкая улыбка трогала порой её прекрасные губы благосклонно-покровительственной снисходительностью, как мне тогда показалось. Я решил рассказать что-то интересное о себе, пытаясь заинтересовать собой незнакомку и быть может завоевать ели не её сердце, то хотя бы расположение. Я расыпался соловьём, она же смотрела на меня с грустной улыбкой Моны Лизы, и эта джокондовость улыбки скоро начала меня бесить. Ну не бывало так со мной, чтоб так меня изысканно игнорировали. мне не давали понять что мои притязания неприятны , но и не поощряли ни словом к дальнейшему. Наконец моё терпение лопнуло! И я выдал фразу, за которую мне стыдно и сейчас: Ну, знаете ли, сударыня, Ваше молчание я не могу расценить иначе чем издевательство надо мною! Вы не посылаете меня подальше но и не говорите ничего, а игнорировать меня столь долго и нагло я не могу позволить никакой красотке. Я замолкаю и не хочу больше ничего говорить Вам! и тут произошло то, чего я никак не мог ожидать. Прекрасное её лицо омрачилось странной неестественной гримасой, как будто она с неимоверным трудом пыталась что то произнести но из ее ангельского рта вырывались лишь тихие нечленораздельные звуки. И тут я понял, что девушка была немой. Я попытался исправить свою ошибку и кинулся искать бумагу и авторучку чтобы прервать её попытки сказать мне хоть несколько слов, ибо они резали мне душу без ножа. Я нашёл газету и мы "проговорили" почти весь остаток пути. Я узнал как она онемела, кажется после перенесённой болезни или душевной травмы, я уж за давностью лет и не помню ньюансов. У знал где она работает. И тут она написала мне, что сейчас зайдут её друзья. Я поначалу не понял, что она имела в виду и зачем предупредила меня. Однако когда перед самым городом на остановке сели несколько парней и девчат я всё понял. Они говорили все на языке жестов и когда увидели меня, пытающегося общаться с их подругой, посмотрели на меня , как на врага, чуть ли не с ненавистью. то ли среди них был её парень, то ли просто я был человеком из другого мира, как бы снизошедшим до них. Я тихонько сидел и думал: вот он час "Ч", как говорят военные. Сейчас мне нужно решить для себя, или я выхожу вместе смоей чудесной незнакомкой и уже больше никогда в жизни не отпускаю её от себя, изучаю язык жестов, становлюсь одним из них, или обманываю себя, что знаю где её найти, что всё нужно обдумать и нельзя принимать важных решений внезапно в минутном порыве. Мы лишь украдкой обменивались влюблёнными взглядами, а вошедшие периодически меряли меня взглядами, как бы прощупывая, что я за человек, и чего хочу от их прекрасной подруги. Если бы у них возникла хоть тень подозренья, что мои мысли грязны, меня могли бы убить. один мой друг общавшийся с подобными людьми рассказывал мне о том ка жестоко дерутся немые. Они не кричат но их руки очень сильны, ведь они постоянно в движении, а души изранены нашим равнодушием...

Читати коментарі (48)
Рейтинг Оцінили Переглянули
25 Ромко Мiшлi , Наталка Янушевич , L17 , зимна Вишня , Здається Аня , Сауль , Сергій Нечета , блискавка , Іринка , Olya , Lipa , Ева , Merry , Юлія Таборовець , _ , Роман Миронов , Атена , Михайль Дедал , Окайда , Капелюшниця , Я.Оленка , Тетяна , Lilu , Людмила , Marianna , Arnika , Наталія Крісман , Nozomi Sarytobi , Барбара , Анатолій Котов , Раиса , d'Ante , Lo , Халепа , Ніна Ковч , Ігор Стожар , Ляля Бо , Ольга , 1213e , Наталка , Сонце Місяць , oleg , Веселка , тиха вода , Lira Lotner , Neti-Tel , . , Даринка Снігур , краска , ілюся , 654744 , кошка , дача , 5438876 , фантастика , космос , афоня , акваріум , Оксана МАльована , Олеся ГОРОБЧИК , 5111187 , МЕТРОНОМ , ляляля , Коронка , Катерина ляшко , катерина ляшка , катя лишенамозгу , Марина Нетутько , 547779 , дрочко , Максим , Катерина Ляшевська , Олеся М. , Юрій Карапетян , Гаврилишин Наталія , irbis , Перші дні листопада. 2523
( написати коментар )
(стертий коментар)
Микола Нечета
2011-10-08 00:39:43

Вот уж не одидал, право слово, что сей, рожденный мимолётной прихотью файл, получит одобрение вдумчивой аудитории. Тронут неравнодушием Ваших Сердец. Бог в помощь, берегите себя люди...

(відповісти)
Сергій Нечета
2011-07-29 21:23:20

таких дівчат стрічаєш 2-3 рази у житті, я нехтував тими посланнями долі, шкодую, Ліна, ?????? Лернер, Саміра (з Баку),- пробачте дурня.....

(відповісти)
Микола Нечета
2011-07-30 10:00:54

Намагаючись перш за все зберегти правдивість розповіді, автор неминуче втрачає художню цінність твору. Я б не радив початківцям гнатись за правдивістю, тим самим вони обмежують фантазію. Так зустріч можна було б перенести з прозаїчного купе в більш романтичну обстановку, розповісти байку про врятоване дівоче життя, чи честь від покидьків. Але я дуже захоплюватись вигадкою не раджу, бо вона лиш тоді корисна, коли від правди її не відрізнити, чи вона є узагальненям кількох правд і тому правдивіша за окремий випадок. Схематичність подання образів моїх героїнь від браку часу і невпевненості в зацікавленості читача. Ці дівчата заслуговували найкращого, тож нехай вибачають, чи повернусь до редагування, хто зна? Оця напівсліпа дівчина дала мені в руки 2 томи старовинного видання чорної магії, які я читати відмовився з світоглядних переконань. Щастя і так нема, мабуть треба було читати!:)

(відповісти)
chajechka
2013-04-05 00:12:09

Ні!

(відповісти)
Микола Нечета
2011-08-12 10:58:22

Тільки одне питання мене цікавить: Ні тут ні у "Красотка  (селючка)" ні плюса ні мінуса ні від Гриба, ні від Понтія. Чи принципово не читають? Знєважають :( лютаю ненавистю...

(відповісти)
Olya
2011-09-17 19:24:13

відчувається.

це - вже майстерність.

(відповісти)
_
2011-09-29 20:25:49

Написано класно! Якщо ставити себе на місце героя, то починаєш відчувати себе ногами немов на лезі бритви. Мусиш одразу або крок вперед, або крок назад, а якщо спробуєш бути двома ногами одночасно і там і тут то ти вже не мужик.

(відповісти)
Микола Нечета
2011-09-29 20:35:46

 Саме так. В творі повинна бути провокативність.

(відповісти)
Атена
2011-10-08 01:46:08

опа, тыльки зараз побачила

майстерно і наштовхує на роздуми

це однозначно вартісний твір

(відповісти)
Я.Оленка
2011-11-15 21:11:23

Надзвичайно красиво, талановито, цікаво і історії печально-чарівні:) Дуже сподобалось!

(відповісти)
Микола Нечета
2011-11-15 22:55:28

Могла б і на зустріч прийти. Бо я образився на львів'ян. Їм цікаві лиш вони самі.

(відповісти)
Я.Оленка
2011-11-15 23:45:46

Вибач і не ображайся на мене,.. бу:(

(відповісти)
Микола Нечета
2011-11-15 23:58:56

Тільки якщо поцьомаєш мене надобраніч :)

(відповісти)
Я.Оленка
2011-11-19 23:47:37

Цьом, цьом, цьом, Заратустрочка! Лише не дуй щічки:)

(відповісти)
Тетяна
2012-02-14 13:49:05

)) Гарно.

(відповісти)
Микола Нечета
2012-02-14 15:00:40

Оце був проїздом там після Новорічних Свят. Трохи бракувало часу, але хотілось зайти до тієї дівчини, я мабуть згадав би її квартиру. Зупинила мене лише одна думка. Що було б, якби двері мені відчинив отой самий зек у наколках, про якого я писав. і байдуже тоді чи силою, чи настирливістю він домігся свого. Мені б тоді було не до жартів.

(відповісти)
Arizona
2012-07-20 12:10:51

Ото дуже цікава чоловіча філософія))) Пишете про красу Душі, і все так гарно, навіть віриш, а ото "фальш напомажених губ" - прям так кльово. От тіки, чого на ілюстрації до мініатюри не дівчина з Душею, а дівчина з голими цицьками? Гарна дівчина, ч/б, тому наче ангельска, але ж, блін, і напомажені у неї губи, і брові підведені, і фарбована блондинка. Та то таке. Головне, що ви ж не дивитися на її душу. Аби вам душа була потрібна, то вставили б зображення такої душевної дівки у довгій спідниці та блузі з рукавом у 3/4. Я б повірила, а так... лишень слова. 

(відповісти)
Микола Нечета
2012-07-20 12:39:22

До чого ця тенденційність? не бачу я на цій чорнобілій фотці чи малюнку наведених губ. Білолиця чорноброва, з червоними губами бо не палить і має ніжну червону кайму губ. Колись їхав з однією красунею автобусом і зробив їй комплімент що вона не зловживає косметикою. вона відповіла що взагалі нею не користується. Є такі красуні! Я ще пару раз з нею зустрівся але ця шокуюча краса мене якось відлякувала. я робився не дотепним і ловив себе на думці що лише хочу цю дівчину. а навіть не можу думати ні про що інше і це їй має бути образливо і можливо помітно. і я не став більше з нею зустрічатись

(відповісти)
Ольга
2012-07-23 22:38:24

Доля не марно нам дарує такі зустрічі. Вони залишаються в пам"яті на все життя.

(відповісти)
Микола Нечета
2012-08-11 15:08:00

Завжди зневажав чоловіків що потім жалкують про щось не зроблене. Якщо ти не ганчірка - роби свій вибір тут і зараз! Тоді ти хазяїн власної долі

(відповісти)
Наталка
2012-08-27 23:21:30

Гарно! Тільки, як на мене, все ж доречніше було б "вспомнить че было" в першій історії...

(відповісти)
Микола Нечета
2017-11-12 04:51:22

падали отдельные нереальнобольшие снежинки и вечерний воздух был наполнен прозрачной свежестью, а сказочность всему придавали тени от оранжево-желтых фонарей. мы шли держась за руки и осматривали всё вокруг будто дети, впервые увидевшие как велик и прекрасен мир вокруг них. Быть может возникшее меж нами чувство было тому виной, иль тихий зимний вечер и впрямьбыл обворожителен, только вдруг мы не сговариваясь остановились и внезапно поцеловались. Это не был киношный поцелуй где люди пристально смотрят друг другу в очи, будто завороженные и их словно магнитом тянет друг к другу. Мы же, плененные красой мироздания, поддались общему внезапному порыву. Наши губы вмиг слились нежно и жестоко, выпивая и отдаваясь одновременно. А может это было и не с нею вовсе. Помните ли маленькую княгиню Болконскую (ту что померла при родах, из Войны и Миръа), так на кафедре , а какой не скажу, была у нас чудная красотка невысокого роста, но декламируя стихи, она словно дивом преображалась. Ну и от научных бесед мы плавно перешли к провожанию до дому. Мне кажется у неё был даже муж ...  

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-04 22:44:42

вітаю троля, хоч годувати не буду :) тут прийнято пояснювати недоліки твору а не лити бруд

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-04 23:05:59

принижувати літклубівців що схвалили мій твір то чемно з вашого боку. Ви їх і за амеб не вважаєте? Хіба можно так вести себе гидко, навіть якщо вас покинуло дівча. Зробіть висновки, раджу щиро :о)

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-04 23:28:48

Друже, та не дуже! Коли це ми встигли потоваришувати? прото мінусують тут лише тролі. та їх зневажають і ігнорують всі. навіть поліщучка вибачилась, не повторюйте її ганьбу. я не засмучуюсь через дрібниці, - то не личить справжньому чоловіку!  але осад залишився неприємний. ніби забруднився

(відповісти)
(стертий коментар)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-05 00:05:52

мої правила важко зрозуміти бо вони є шляхом довгого і непростого життєвого шляху. Мені неприємно коли мене критикує людина, що не прочитала і однієї сотої від прочитаного мною. Ви пишете що вловили фальш, то може наведете приклад, бо такі шановані пані як Атена, чи Окайда не вловили, а ви читаєте серця мов відкриту книгу?! мені навіть не смішно. Мені вас шкода

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-05 00:30:14

Мені майже 50 і я не давав жодного приводу вважати мене нечесним. сповідую погляди Льови Толстого - живу нє по лжі

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-04-05 11:07:27

А найбільше мене харить, коли намагаються критикувати люди, що не зробили у житті жодного достойного справжнього  чоловіка вчинка! не врятували тонучої дитини, не реанімували вмираючого, не вступились за бомжа що його били покидьки метросексуали. Взагалі, лише вийожувались у недолугих коментах.

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-08-26 22:18:32

я рідко почуваюсь ситим, бо чрєвоугодіє смертний гріх, та і голод стимулює розум. Хотів видалити оці безпідставні та недолугі коменти в яких ні слова правди, та не буду. нехай комусь стане соромно коли їх знову побачить

(відповісти)
chajechka
2013-04-05 00:19:51

Що  за  сварки  "на  ночь  глядя"?  Помолитися -  і  спати!  Я не  жартую!

(відповісти)
.
2013-04-05 00:23:18

Я жодного приводу для сварки не дав, вибачайте... Я все старався шкандибати конструктивом... 

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2013-10-20 13:34:46

я ось прикинув, більшість тутешніх авторів хоч і відмітились на усіх сайтах літературних, як Публікатор, поетичні Майстерні... та все одно цікаві лише обмеженій кількості собіподібних. І мабуть тому що їми керують низькі мотиви, пиха, честолюбство. Мої ж твори мають лише одну мету, показати що не всі люди навкруги нас гівно. А ось саме це і не подобається картавим, бо не дотягують у порівнянні зі справжніми Людьми. тому і ігнорують мою творчість, чи гадять як метросекс чи Стояновский

(відповісти)
Микола Нечета
2013-11-09 11:43:19

З усіх цих клонів з мінусами здогадуюсь лише про Халепу. Скоріш за все то Катька Мучичка якій не сподобався мій вислів про чорнодупенків що Україну на євробаченні представляють, воно бач дурненьке, хоче щоб Бірюльово і в Україні було.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-11-09 15:45:24

уродство всегда рядом с нами, как показали комментарии. и не стыдно же перед невыдуманными героинями...

(відповісти)
Микола Нечета
2013-12-25 13:41:08

Я так бачу що жидівство перемогло на літклюбі! Оцих тролів хтось вичистить, чи гниди на чолі з хуЯною, Осокою, Сонце Місяцем об'єднались проти чесних юзерів. Якщо топ і далі буде спотвореним буду ганьбити гнид і змушу модерацію ввести!!!

(відповісти)
Максим
2013-12-27 14:22:20

Вразили

(відповісти)
Микола Нечета
2013-12-27 18:34:12

Головна мета мистецтва нині - вражати...

(відповісти)
Микола Нечета
2014-07-20 13:09:55

мені так здається що нормальних юзерів не лишилось на літклубі, одні заздрісні уйобки. Коли троляка гадить, порядні дописувачі могли б проявити солідарність зі мною, та плюсонути у відповідь гниді тролячій, хоч може і не подобається, та задля справедливості? чи мені наробити клонів і нах ваш дутий рейтинг завалити нах? гниди пмівські, прижилися туточки? тварі

(відповісти)
Микола Нечета
2015-08-08 13:08:17

Не знаю, як хто, але я часто згадую гарних дівчат зі свого минулого. мабуть з багатьма я б тепер вчинив інакше, принаймні вони достойні були більшої уваги з мого боку, адже життя не завше зводить з достойними. чи себе надто любив, чи життя було метушливим. дилемма особистого і суспільного, ми колективні тварини, і це наш хрест. можливо ми приходимо на Землю щоб навчитись терпіти ближніх

(відповісти)
Микола Нечета
2015-12-15 18:24:18

спецом зайшов подивитись яка гнида мене мінусанула без пояснень - що в літклубі вважається хамством. а це чорнодупенко Карапєт мой бєдний, аттчіво ти блєдний

(відповісти)
(стертий коментар)
Микола Нечета
2015-12-16 00:17:51

тролю западло відповідати, але я відповім - це не відповідь - не сподобалось, бо істина завжди конкретна. якби ви знали яка нездорова атмосфера склалась туточки після того як сюди перелізла вигнана кодла з поетичних майстерень (поцікавтесь за що у знавців), ви б знали чому порядні люди пішли звідси. дехто скрив твори. а хтось і зовсім видалився. і досить брехати що хтось ходить і клянчить! це підло, я тільки спитав чи вам цікаво чому люди обирають краще? та сперечатись дійсно не варто, може будете вже послідовним і все моє мінуснете не читавши? підтвердіть тролючість :о) написане мною порядним людям подобається, а ось гниди бачать в мені того, ким вони не були, і ким ніколи не стануть - порядну людину - тому і гадять.

(відповісти)
Микола Нечета
2016-06-25 19:06:15

я тролячі коментарі видалив, бо вони реально тільки бруднили твір, жодного конструктиву не несли.

(відповісти)
Юра
2016-06-25 20:20:10

"Красуня і чудовисько" - це перший прозовий твір, який я колись написав... Назву придумав не я - вона була задана наперед...
)))

(відповісти)
Микола Нечета
2016-06-25 22:27:06

здається і цей нарис хронологічно був одним з перших прозових, викладав не по черзі написання а хаотично. тут зіграло роль прагнення зацікавити назвою, хоча суть більше полягає в виборі що ми робимо, чи не робимо. то може доцільніше було б назвати своєчасність вибору, чи якось так, сум за втраченим, так не сум. я б взагалі це зараз написав інакше, чи під детектив стилізував, а розповіді правдиві просто вкрапив в контекст. бо так вони ніби голі, як на виставці

(відповісти)
Юра
2016-06-25 22:34:55

Як би там не було, десь в глибині душі жевріє надія, що наступного разу усе складеться не так, як завше, а як воно в дитячих мріях, дитячих бажаннях, дитячих сподіваннях...
Яким би воно не було наївним або фантастичним... А ну її - цю мудрість - нехай усе складеться так, як мені хочеться :)

(відповісти)
Микола Нечета
2016-06-25 22:41:50

я не професійний літератор, мене бмало турбувати форма , подача цього читачу, майстерність, а я чомусь думаю чи не засуджують мене, чи героїнь, чи взагалі можна такі правдиві історії викладати без згоди тих дівчат

(відповісти)
Юра
2016-06-25 22:49:05

Таак, авторське право...
Але врешті-решт не так важливо, що сталось, як ставлення та сприйняття...

Якою б унікальною не була подія, виразним рельєфом проступають загальні закономірності... І сюжет стає лиш випадковою картинкою заради чогось більш глобального...
А ще завжди можна написати: усі імена і події є вигаданими, а будь-які співпадіння - випадковими...
)

(відповісти)
Микола Нечета
2017-10-29 01:51:13

тут що, бля, геть модерації нема? викиньте нах те чмо, що ховається під анонімними тролями, що викинули мої правдиві спогади з топу прози. чи справедливість тут розуміють хуцпово по-єврейськи? ..

(відповісти)
( написати коментар )