На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Alfa C

in_a_landscape, 06.10.2011 року



Макіавеллі зупинився, зменшивши швидкість, і залишив колесного велосипеда під смоковим деревом. Була ніч – рідкісне явище цього року, вона триватиме лише три години, а потім наступить напів-ніч на півгодини, що зміниться напів-днем. Макіавеллі зірвав рукою смоковий плід і пережував його зубами вручну, випльовуючі насіння вперед через рот. Треба було встигнути до настання напів-дня. Нарешті з’явилися Нестор Махно і Ланселот. Вони йшли, про щось лінгвістично бесідуючи. Нестор Махно, побачивши Макіавеллі, помахав йому, скорочуючи м’язи руки. Макіавеллі посміхнувся ротом.

“Ось ми і прийшли ногами” – сказав Ланселот.

“Я дуже радий бачити вас візуально. Нам трьом необхідно провести зустріч тет-а-тет.” – відповів Макіавеллі.

“Авжеж”

Вони попрямували взуттям на ногах до лісової галявинки.

“Хочете солодку цукерку?” – спитав Нестор Махно з набитим ротом, жуючи зубами.

Він проковтнув цукерку вниз через горло.

“Мабуть ні – примруживши очі над носом, сказав Макіавеллі. “Хочу подихати, надто темно,”

Вони посідали сідницями на дерев’яні лавки навкруги великого дерев’яного пенька, що стояли на галявинці посеред біологічного лісу, підсвічуючи собі електричними ліхтариками.

“Ну що ж, давайте вербально обговоримо наше питання,” сказав Макіавеллі.

“Це плеоназм,” кліпнувши м’язами очей, сказав Ланселот.

“Менше з тим. Ви можете допомогти мені в блискавичному розв’язанні одної проблеми? Я відчуваю до вас щиру співпрацю.” – спитав Макіавеллі.

“Допоможу чим зможу.” – відповів Ланселот.

“Нашою метою є безцільні подорожі у паралельному просторі, які неможливі без нової технологій розв’язки м’язів.”

“Авжеж”

“Хто керує проектом розробки технології?”

“Жан Рено на прізвисько Пан Едзьо. Він рідкісний негідник, гомік і педераст-мужеложець. Крім того він плеонаст.”

“Я відзначив вже свій п’ятий день народження, а ще такого не чув!” – Вигукнув горлом Ланселот. – “Слід довести його до помішування.”

“Як ви оцінюєте цю технологію?”

“Я не погоджуюся з її ефективною продуктивністю, це цілком недолуга ідея, фігня в буквальному сенсі цього слова. Я можу це обгрунтувати. Ось погляньте очима на цю діаграму. Треба розв’язати цей клубок м’язів. Для розв’язки групи м’язів необхідно провести діагональну паралель в розрізі трапецевидних пальцевих суглобів хребта. Це видається практично неможливим, оскільки якщо розгядати розв’язку м’язів в контексті квантової теорії, то ми приходимо до висновку, що кварки, які виділяються в процесі розв’язки, взаємодіють з позитивно зарядженими мю-мезонами і виділяють певню кількість антиматерії, що взаємоанігілюється з м’язовою тканиною, критично нагріваючи при цьому суглоби, що розташовуються в ногах. Для уникнення цього небажаного процесу ми використовуємо мініатюрні охолоджувачі, які приймаються космонавтом з їжею. Ми виявили, що ці охолоджувачі найліпше засвоюються парадоксально зі спиртовою настойкою певного виду земляної крапиви, що росте лише на острові Туруіп.”

“Ви чули, що що острів Туруіп перемістився в галактику М101?” – спитав Макіавеллі.

“Саме в цьому проблема. Тепере ми не більше не можемо розраховувати на поставки земляної кропиви, і необхідно розробити новий метод засвоєння охолоджувачів. Є ідея пустити венозну кров по артеріальним шляхам і навпаки. Це приводить до анафілактичного шоку і певного розцентрування концентрації м’язових спазмів, що викликає в свою чергу сильне тремтіння носа між очима і ротом. Очі під лобом в свою чергу фіксуються на кінчику носа, що розташовується під очима, і космонавта цілком неможливо вивести з цього стану протягом трьох годин. Спостерігається також тимчасовий параліч верхніх кінцівок із одночасним тремором нижніх. В деяких пацієнтів навіть виникають фантомні болі хвоста, що є абсолютно унікальним явищем.”

“Оце так-так!”

“Як цьому запобігти?”

“Я можу отримати швидкі аналізи і впровадити вам нові незалежні досягнення технології розв’язки м’язів.”

“Пошвидше б!”

Нестор Махно мовчки слухав, і врешті-решт промовив:

“Я довго думав, і в мене з’явилася думка. ... Але я її забув.”

Всі досить довго зберігали мовчанку. Чутно було тільки спів ранкової качки.

“Ну добре, все ніби вирішилось.” – Нарешті перервав тишу Макіавеллі і видихнув повітря легенями.

Швидко настала напів-ніч. Трійця вимкнула пальцями електричні ліхтарики. Напів-ночі цього року були гарними з червоними м’якими напівтонами світла.

“За наш успіх”, Макіавеллі випив ротом півлітра вина і жбурнув його догори. Через п’ять секунд воно впало. Ланселот і Нестор Махно зробили те саме.

Швидко настав напів-день. Значно посвітлішало. Трійця мовчки посиділа кілька хвилин на сідницях.

“Як вам цвітіння оточуючої навкруги природи?”

“Я хочу до пана Едзя”, - сказав Макіавеллі голосом.

“Скільки ви там пробудете?” – спитав Ланселот.

“Я думаю, не більше двох-трьох хвилин” – відповів Макіавеллі, артикулюючи звуки язиком.

“Гаразд” – сказав вустами Нестор Махно.

Макіавеллі пішов і за кілька хвилин повернувся з просвітленою посмішкою над підборіддям. Ланселот почав психологічно нервуватися і сказав, вібруючи голосовими зв’язками:

“Я теж хочу до пана Едзя. Тільки я трохи затримаюсь в часі.”

“Воля ваша. Ви як хочете, а я не піду до пана Едзя” – озвався Нестор Махно.

Через деякий час Ланселот повернувся.

Обличчя Нестора Махно сильно напружилось, зблідло до бурякового відтінку і він поступово затримав дихання м’язами грудей. Тут мовчки зайшов ногами пан Едзьо, зберігаючи мовчанку ротом. Нестор Махно раптом глибоко вдихнув повітря з озоном і на обличчі його відобразилось моральне полегшення. У Макіавеллі округлилися очі під лобом. Ланселот закашлявся в горлі і силувано промовив: “Пташки сьогодні дуже гарно співають голосами...” Пан Едзьо так само мовчки, зберігаючи мовчанку, пішов ногами вперед.

“Мені час іти полоти” промовив Макіавеллі язиком. “Я складу вам товариство”– відгукнувся голосом Ланселот.

Настав яскравий повний день, залитий проміннями сонячного світла. Нестор Махно мовчки сидів, нічого не говорячи, і блаженно посміхався під носом, підставляючи обличчя сонячному світлу, що просвічувало крізь дірки у хмарах. Дмухав легенький бриз, що швидко розігнав хмари вітром.

На небосхилі тьмяно висвічувала Проксіма і яскраво палали два округлих сонця Альфи Центавра.

Читати коментарі (13)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 L. Прєкрасний , _ , Навахо , Катерина Ляшевська , Сергій Нечета , Сонце , juraho. 751
( написати коментар )
Микола Нечета
2011-10-06 12:50:35

Випльовуючи насіння вперед через рот! Далі читати вже не зміг, зтошнило :)

(відповісти)
L. Прєкрасний
2011-10-06 13:13:20

дарма. в тому вся фішка!!

(відповісти)
Микола Нечета
2011-10-31 12:07:54

Нє просєкаю такі фішкі

(відповісти)
_
2011-10-06 14:04:57

Такий собі техноцизм. Такий опис неймовірно смішить, здається, за радянських часів так писали сатирики. Тільки от не знаю, чи буде такий стиль доресним при написанні творів на серйозні теми...

(відповісти)
Сергій Нечета
2011-10-07 10:00:56

бачити вас візуально - піздєц шедевра...

(відповісти)
Сонце
2011-10-31 09:33:45

Дуже позитивний твір!!

Спасибі :))

(відповісти)
Микола Нечета
2011-10-31 12:12:43

Хуйово почуватись чужим серед аристократів, та і ізгоєм серед бидла теж не краще. Чомусь такі тексти наштовхують саме на такі роздуми :(

(відповісти)
Сонце
2011-10-31 13:05:33

не грузіться, воно того не варте! :)

(відповісти)
Микола Нечета
2011-10-31 13:09:08

Гарно що автор не чує, які звуки я "артикулюю язиком" :)

(відповісти)
Сонце
2011-10-31 13:14:04

:D

(відповісти)
Микола Нечета
2011-10-31 13:18:12

"Зберігаючи мовчанку ротом", ну може і дупою намагався, та не вийшло :) Самий пизданутий твір. В книгу рекордів Хуїнеса

(відповісти)
Сонце
2011-10-31 13:22:01

тобто ви хочете сказати, що досконало знаєте анатомію та фізіологію гіпотетичних жителів Альфи Центавра?

хто-зна, чим у них там може зберігатися мовчанка :)

(відповісти)
Микола Нечета
2011-10-31 13:27:32

Моральне полегшення відобразилось на обличчі? Якби мораль відображалась на обличчі, прєзіку Хаму довелось би міняти обличча з дупою шляхом косметичної хЄрурГІЇ.

(відповісти)
( написати коментар )