На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Сонет 2

in_a_landscape, 17.11.2011 року



Щоразу, розбиваючи вікно,

Ти серце раниш стрілами любові,

Згортаючи папірус в кімоно,

Змиваєш під дощем потоки крові.

Попереду лиш морок майбуття

Тремтять там сакури прекрасні,

І тихий шал безбарвного життя,

З крихкого льоду світлячки нещасні.

Втрачаючи раз-пораз свої пальці,

Торкаєшся сторінок тих сувоїв

І долари знайшовши серед них,

Ти бачиш дзеркало героїв.

Відкриєш очі з променем надії –

Жахіття опанує твої мрії.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
-2 Костянтин Куліков , Ліана. 646
( написати коментар )
Костянтин Куліков
2011-11-18 01:03:22

Ти серце раниш стрілами любові...\\\

дуже не сподобалась строка... чомусь...

(відповісти)
( написати коментар )