На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

З проповіді блаженних гуаритів (послання до галерників)

Фома Пугаляк, 21.11.2011 року



Якщо ти вже втомився гребти на своїй галері,

Званій життя, то спочинь. В тебе є час,

Від тебе не відберуть весла – вони твоє прокляття.

Лише задумайся, допоки переводиш подих.

Зараз варто провести систематизацію –

Коли ти вже зрозумієш, що всіх людей

Треба ділити на протилежні групи,

Тоді ти переможець. Скажімо, на добрих і злих,

Дурних та розумних, приємних чи ні,

Веселих та занудних, корисливих та щедрих,

Простих та ще простіших, байдуже.

Але будь обережний – ніколи подумки не формуй

Проміжну групу – у неї перманентно потраплятимуть

Ті, котрих любиш, ті, котрі самі без запрошення

Прийдуть на твою галеру зі своїми веслами,

Сядуть мовчки та не питатимуть про курс

Твій чи долара, старечі руки в них

Чи молочні зуби – пам’ятай – тут

В кайданах тільки ти і, можливо, колись

Тобі випишуть відгул та покладуть

Весла на груди, мовляв, йди допомагай, нендзо.

А тепер, коли відпочив - клич барабанщика,

Хай не хляє мед в трюмі

А вибиває ритм. Греби, блять.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Катерина Ляшевська , Микола Нечета , _ , o_0 , Атена , L. Прєкрасний. 721
( написати коментар )