АКВА, або Весна-як-вона-є

(поема)

лиже литки відлига диха

пластівцями сніг-листя тирса

поверх течії буде тепло

білий пес відкриває очі

***

ми вчилися бачити шлях

сліпий друг в’язав мені очі і випускав у поле

казав

кричав

: ДИХАЙ ПІДОШВАМИ, ВИДИХАЙ ЗЕМЛЮ, МАЦАЙ ГУБАМИ І ПУЧКАМИ,

ШУКАЙ ОЗНАК ПОТАЄМНИХ, ЗГОРНИСЯ, МОВЧИ, ДОСЛУХАЙСЯ...

шлях був твердий на дотик

а-ліс-що-навколо-пахнув-пожовклим-листям-і-кликав-м’яким-...

хтось мудрий сказав

прошепотів

: СЛУХАЙ ЗВУКИ, ВІБРУЙ ІЗ ПОВІТРЯМ І ТИ ПОЧУЄШ СВІЙ ШЛЯХ

а-небо-навколо-вдихалося-просто-собою-без-жодних-зусиль

птах проспівав

дзенькіт луни

: ЛОВІТЬ ВІТЕР УСІМ СВОЇМ ТІЛОЛОЛОЛОООММММ!

а-земля-що-навколо-ішла-на-тебе-просто-собою

а-вода-що-навколо-ішла-на-тебе-просто-сама-собою

і виринали очі собаки теплого

серцем мацало шлях до тебе пухнасте тіло

ло-лі-ло співало

лі-ло-лі повторювало

****

і коли на моїй шкірі почала катастрофічно зростати концентрація родимок і цяток, перший ангел возтрубив... і була йому повінь у відповідь

***

на цій карті є море і – немає землі

на небі є дощ

тут поховано всіх хробаків

: на-компасі-є-тільки-схід-та-без-сонця-то-захід!

твій годинник то місяць уповні –

на руці він вже зайвий

ти ідеш напівп’яними кроками

і лишаєш незграбні сліди

бджоли пухнуть від меду і голосно рикають левом

сніг із келиха сьорбаєш креслиш перстом на піску на воді

мантру-коло по колу у колі що в колі біжить

вона снить тобою

ти мариш водою

а денний серп-місяць ув оці

солоні потоки до мертвого моря

білки добре бачать в потоці

***

соковита земля розбухла ся

налилася по вінця

зранку сонце коли сходило

утопило ся

***

бути. хотіти. юродствувати.

а коли їдеш з вікна видно

як мокрою бруківкою площі й початку проспекту

тупцюються червоно-...-фіолетові вогники

рекламні табло кліпають крилами поснулих метеликів

: не спи, кохана, не стуляй вій –

чую голос попереду

: вії-повії – думаю й собі

злипаються вії

тисячами крил

хлюпають по бруківці

ластовиння розсипане по крилах носа

і дівча косооке визирає з-під крісла

: дай мі копійку!

і лише на зупинці я розумію

що вже остаточно приїхала

а з-за рогу ось-ось визирне сонце

3.03.2006 / 1:15