На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

З Бориса Пастернака. РІЗДВЯНА ЗОРЯ

Kрабаt, 07.01.2012 року



Зимові вітри

Завивали від степу,

І холод чіпав немовля у вертепі

На схилі гори.

Та з ніздрів волових йшов подих тепла,

Домашні тварини

Навколо дитини

Схилились над яслами поруч вола.

Струсивши від зерня старі кожухи

Й полову постелі,

Дивились зі скелі

Спросоння в опівнічну даль пастухи.

А там було поле, під снігом горбки,

А далі, ледь вище,

Тини кладовища,

І небо над полем, і в небі зірки.

За полем, де до Вифлиєму дорога,

Як скалка з поліна

У вікнах хатини,

Горіла Вона, ще незнана до того.

Палала край неба і осторонь Бога,

Як відблиск пожарищ,

Жаринкою згарищ

Ледь жевріла в ній незбагненна тривога.

Горіла стіжком, пломеніла скиртою,

Вогнилось промінням

Світів мерехтіння,

Яке розбудилося зіркою тою.

Світилась, немов каганець у руці,

І щось означала,

Бо так поспішали

На поклик її три старі мудреці.

За ними везли на верблюдах дари,

І ослики цугом

Один перед другим

Спускалися стежкою схилом гори.

Як дивне видіння майбутніх часів,

Явилося те, що відбудеться після:

Всі мрії, всі змісти, вся велич віків,

Музеїв, архівів приховані смисли,

Всі пустощі фей, всі діла чаклунів,

Ялинки в серпанках під бій дзигарів,

Свічки на ялинках, фігурки вертепу,

Замети у тишах зимових дворів...

...Все злішав і злішав той вітер зі степу..

...Весь блиск позолот і вогні ліхтарів...

...Півставу закрили вільхові верхи,

Та видно були крізь зимові полуди,

Крізь гнізда, що склали у гіллі граки,

Як греблею йшли віслюки і верблюди -

Те бачили добре з гори пастухи.

- Підемо за ними й поклонимось чуду,—

Сказали, запнувши свої кожухи.

Від човгання снігом зробилося парко.

За хижку городом кришталем слюди

Виднілись по снігу замерзлі сліди.

І вслід тим слідам загарчали вівчарки,

Немов стереглися якоїсь біди.

А ніч у казкові убралася шати...

І хтось невідомий з незнаних світів

Між тих пастухів загубитись хотів.

Пси дичились, але щоби не відстати,

Все тислись боками до ніг пастухів.

І між усіма крізь замети дороги

Невидимі посеред натовпу того,

Лишаючи снігом відбитки слідів,

Три ангели йшли у мовчанні світів.

Світало. Людьми заюрмилось подвір'я,

Провиднілись кедрів старих стовбури.

- А хто ви і звідки? - спитала їх Діва,

- Прості пастухи й посланці-звіздарі.

Прийшли для похвал і принесли дари.

- Всім тісно, чекайте...Сказала Марія.

У сутінках ранку штовхалися люди,

Тіснились погоничі і вівчарі,

Сварилась кіннота, бурчали старі,

Товклись віслюки, ремигали верблюди

Перед водопоєм, що був на дворі.

Сіріло. У небі світанок завмер.

Згасала вслід ночі Чумацька дорога,

Та лиш мудреців з поміж натовпу того

Впустила Марія у пройму печер.

Як місячне світло в долоні дупла,

Він спав весь у сяйві, немов покривалом

У яслах укритий теплом, що злітало

Із губ віслюка та із ніздрів вола.

Стояли у затишку сутінок хліву,

Шептались, шукаючи вірні слова.

І раптом , незримий хтось трохи наліво

Від ясел на мить відхилив звіздаря,

І той озирнувся: з порогу на Діву

Дивилася пильно Різдвяна Зоря.

Читати коментарі (6)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Окайда , Юра , Наталка Янушевич , , Костянтин Куліков , Сірман. 380
( написати коментар )
Окайда
2012-01-07 15:26:19

 

 Святково-Різдвяно, дуже гарно!

(відповісти)
Юра
2012-01-07 18:56:37

Чарівний переклад!

(відповісти)
Kрабаt
2012-01-07 23:30:08

Дякую за прихильну оцінку)

(відповісти)
Перехожий
2012-02-27 23:19:46

Чудовий переклад

(відповісти)
Neti-Tel
2013-03-15 09:57:49

Гарна робота, але трохи неприємно різануло,

як прозвучали слова Марії -

"А хто ви і звідки?..."

"Багато вас... станьте там біля дверей"

нмсд, так могла б говорити перекупка,

яка звикла прицінюватися до всього,

а Марія... - в Пастернака її слова звучать невинно,

видають хіба те, що вона здивувалася і злякалася,

вона ж тоді була сама ще зовсім маленька


(відповісти)
Kрабаt
2013-03-15 10:07:17

хм..авторські інтонації - таки є авторські інтонації)

(відповісти)
( написати коментар )