На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

«Акваріум» без бійцівських золотих рибок.

Андрій Мирохович, 11.08.2012 року
Рецензія на твір «Акваріум. Сторона А» автора



Мда, аж незручно якось, прочитати прочитав, а враженнями поділитись ніби часу нема абощо – які там ще традиційні відмовки.

З іншого боку, теж мені, ретельний читач називається – думав прочитаю за дві години з пивом і перекуром – що воно нам, 46 сторінок, а читав тиждень, з перервами звісно – довгими як пісня про довбуша, а потім не втерпів і заглянув в кінець – все-таки цікаво, як воно закінчиться.

Кода теж не вразила – все таки мені хотілось, щоб протагоніст до прикладу виявив, що це він сам нафантазував в стані гострого приступу абстинентного синдрому або це його фрустраційне – скажімо IRL він вечорами ґвалтує і вбиває жінок/чоловіків/бездомних собак/овець і кіз, або він сам робить такі химерні досліди (така собі репліка з «Бійцівського клубу», або з хорошого такого фільму Алена Паркера «Серце ангела» з Міккі Рурком) , або прокинувся в палаті після струсу мозку/гамівній сорочці – та все що завгодно, тільки не цей висохлий покійник із його гомункулюсами і нав’язливе моралізаторство.

Хоча цікаво було б, якби лг, так сказати, перейняв естафету – такий собі растіньяк перед покоренням світу: «тварь дрожащая иль право имею?», хоч це ніби з іншого тексту.

До речі, про тих гомункулюсів – неприємно царапнула та сценка, коли №1 прокинулась із плачем, бо обробилась – це воно в неї вперше, я так розумію – зразу ж виникли питання, які до того чогось не поставали – а взагалі, який в них метаболізм, чим вони харчуються (невже лиш сонячним світлом, чи вітаміном Д – тоді з чого б це / чим вона обробилась)?

Окреме нерозуміння, чи то точніше сказати недовіру, викликає шлях набуття цього препарату – все-таки, звільнення працівників та реорганізація цього НІІ – це ж не бомбардування якесь, щоб рядовий лаборант міг присвоїти 100 (!) ампул такої дивовижі в акуратному кейсі (напевне підготовано для когось/чогось)– і ніхто й вухом не повів на таке нечуване порушення субординації.

Взагалі, побут цього голосу-з-касети окрема дивовижа – ну нехай автор здогадався і уточнив, що харчується він запасами на зиму, які підготувала господарська дружина (а що, картопелька в мундирах, квашені огірочки-помідорчики, час від часу якісь грибочки солені-мариновані), але звідки ці нескінченні запаси коньяку (спробуйте віднайти хоча б схоже горище – ну щоб хоч чекушечка залишилась від гостинних колишніх власників). Та й запаси тому й називаються «на зиму» - на другий рік картопелька скінчилась, а огірочки з грибочками – на такій дієті можна стати канібалом (хоча, було б цікаво, яки він ростив тих гомункулюсів до розміру, скажімо, поросяти і тушкував собі на вечерю)

Неприємно вразила якась невиразність головного героя – ну не викликав він у мене ні зацікавленості, ані такого природного бажання читача – приміряти протагоніста на себе. Окрема заувага – він постійно вживає свій вермут (теж було б цікаво – який, себто марка, ціна, білий чи рожевий врешті-решт), але – мать його, це не впливає на нього ніяк – так він міг би й воду з-під крану пити.

P.S. Цікаво, це тільки я побачив в тексті страх перед жінкою?

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 _ , Роман Миронов , in_a_landscape. 1174
( написати коментар )
_
2012-08-11 18:20:24

Цікаво, Андрію, що ти практично озвучив усі мої зауваження до технічної сторони розвитку оповідання. Дійсно, при прочитанні в мене одразу випливли в пам'яті "1984" Оруела, "Сяйво" Кінга чи фільм Кубрика і, звісно, "Бійцівський клуб". Нехай той психопат-вчений і запозичений із Кінга, то головний герой - просто скопійований з агітаційних плакатів із зображенням американських студентів. Дивно, що попри його моралізаторство, його чудове розуміння ситуації в країні він у фіналі скотився до свого усвідомлення у більшому акваріумі. Що ж придиратися можна, але історія і проза в цілому дуже класна. Такого типу я вперше прочитав на ЛК)

(відповісти)
Андрій Мирохович
2012-08-12 12:57:10

тут, розумієш, таке - не ЛК єдиним, що називається. мені було нудно.

(відповісти)
( написати коментар )