На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

У Коктебелі

Mr. Grey, 30.08.2012 року



Після обіду, щойно Олег зібрався іти на пляж, небо раптом захмарилось і здійнявся холодний вітер. Море потемніло. Закрапав дрібний дощик. Сподіваючись, що це ненадовго (під час оксамитового сезону на Південному березі Криму погода псується не довше, ніж на годину-дві - зранку чи після обіду) і, пригадавши незабутні враження від пішохідних екскурсій по заповіднику Кара-Даг, Олег придбав білет на прогулянковий катер, аби цього разу помилуватись неймовірною красою гір з боку моря.

Щойно катер вийшов у море, хмари розійшлись і знову засяяло сонце. Невдовзі поблизу закружляли дельфіни. Пасажири кинулись їх фотографувати.

Олег зручно розташувався на задній лавочці корми, милуючись величними картинами базальтових скель прадавнього вулкану, який виринув з морської глибини 160 мільйонів років тому.

Знизу по східцях піднялись хлопець з дівчиною і сіли на лавочки по боках.

За якийсь час знову зібрались хмари і почало накрапати. Ховаючись від дощу, парубок зійшов униз, полишивши юнку на самоті.

Несподіваний порив вітру закотив поділ її плаття, оголивши засмаглі стрункі ноги, але дівчина не звернула на це уваги, захоплена спогляданням незвичного пейзажу, а її коліна ненароком злегка віддалились одне від одного, коли вона озирнулась, проводжаючи поглядом Золоті Ворота.

Cерце у Олега забилось частіше, оскільки в результаті легенького руху дівчини йому стало помітно у глибині між її ніжками темний трикутник, цнотливо прикритий чорним мереживом трусиків. Він озирнувся, аби пересвідчитись, чи ще комусь із пасажирів не кинулась в очі ця пікантна подробиця, але, як виявилось, усі інші пересіли на бічні лавочки, аби краще роздивитись вулкан, до якого сам Олег вже втратив будь-який інтерес. Вагаючись, на хвильку замислився, чи пейзаж, відкритий дівчиною перед його очима, мимовільний, чи навмисний, тобто є своєрідним запрошенням до знайомства з боку розкутої дівчини. Олег піднявся з лавочки, збираючись пересісти до юнки ближче і спробувати зав'язати невимушену бесіду, але в цю мить повернувся хлопець, з яким вона піднялась на палубу, і покликав її униз.

Дощ перейшов у зливу. Почався шторм. Усім, хто ще залишався на палубі, довелось теж зійти униз.

У холі Олег відразу помітив знайому незнайомку, котра самотньо сиділа у першому ряду крісел перед великим екраном телевізора, де миготіли кадри якогось музичного кліпу. Її супутник на високому стільці біля бару пив через соломинку брунатний коктейль, пильно дивлячись на красуню. У Олега майнуло відчуття, ніби між парубком та дівчиною щойно пробігла величезна чорна кішка.

Зрештою прогулянковий катер причалив до пристані і пасажири вийшли на набережну.

Олега здивувало і потішило неймовірне море квітів на клумбах біля невеликих ресторанів та кафе, з яких лунала різноманітна легка музика.

Наступного ранку на небі не було жодної хмаринки, і Олег, навіть не поснідавши, поспішив на пляж, який був досить далеченько, а дорога до нього - стомливою, зате вода біля узбережжя - прозора і чиста, на відміну від міського пляжу, та й берег вкритий піском, а не галькою. Сонце припікало все сильніше і, дійшовши нарешті до пляжу, Олег швиденько скинув шорти і з насолодою пірнув у морські хвилі.

З приємною знемогою вийшовши із води, побачив щойно відчинене кафе, де офіціанти розставляли пластикові столики під тентами та крісла. Повільно крокуючи по лінії прибою до кафе, Олег зауважив, як здалеку, ледь усміхаючись, у його сторону позирає юна красуня, вкрита рівномірною засмагою темно-шоколадного кольору. Її ідеальні форми нагадували статую античної богині.

Олег зупинився, не в силі відірвати погляду від юнки.

Тим часом дівчина встала і попрямувала до моря, звабливо вигинаючись при ході.

Цікаво, вона справді усміхалась, позираючи на нього, чи це йому тільки здалось? Можливо, це одна із його курортних знайомих? Злегка вагаючись, Олег звернув у її сторону, аби переконатись у правильності здогадів, як раптом поряд із нею виросла фігура засмаглого атлета, що чи не навмисно трохи затримав погляд, спрямований у бік Олега.

Відмовившись поки що від свого наміру, Олег сів за столик у кафе, де замовив і неуважно проковтнув кілька мініатюрних канапок, запив склянкою холодного соку і повернувся на пляж.

Там його увагу знову привернула вже знайома парочка, що пірнала у хвилях якраз навпроти нього - шоколадна красуня з атлетичним супутником. Стоячи по пояс у воді, той час від часу підставляв складені долоні, на які вона ставала у повен зріст, а тоді підкидав її високо вгору. З веселим сміхом, зробивши пірует, дівчина пірнала у морську глибину.

Олег знову помітив швидкий погляд у свій бік та звабну усмішку на устах красуні.

І вже після цілоденного відпочинку на пляжі, коли він крокував стомлено додому, йому сяйнув раптовий здогад: юна богиня на пляжі і дівчина, котра сиділа на палубі збоку від нього - одна і та ж особа!

Просто він, на відміну від неї, її не впізнав.

Адже на катері вона була одягнута у легеньке платтячко, а на пляжі - лиш у засмагу.

05.07.2012

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Роман Миронов , Микола Нечета , Олексій Юрченко , В'ячеслав Шестопалов , Степан Губко , Каштанова , Олександр Косенко.. 148
( написати коментар )
Олексій Юрченко
2012-08-31 19:37:50

Маленьке, але дуже цікаве, та приємне оповідання.

(відповісти)
Mr. Grey
2012-09-03 08:52:04

Дякую, Олексію, приємно, що сподобалось.

(відповісти)
Олександр Косенко.
2013-10-24 09:16:11

Сам я не читав , але...


1. Притомно !!!

2, Піпєц !!!

3. Нобєль руліт !!!



(відповісти)
Mr. Grey
2013-10-24 14:36:26

От і добре, що не читали. ) За відгуками деяких критиків, це просто "мила замальовка  для районки". За відгуками інших - "нудне чтиво з нецікаю назвою" і т. д. і т. п. Щоправда, сам я вважаю, що це оповідання таки достойне Нобелівки, тому Ваш коментар - якраз таки доречний. ) От лише шкода, що замовний. )))

Дякую, Олександре! )

(відповісти)
Mr. Grey
2013-10-24 14:37:09

нецікаю = нецікавою )

(відповісти)
( написати коментар )