На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Гобелен "Відносне та абсолютне" (Пилюка з полиць)

Фома Пугаляк, 24.09.2012 року



Насамперед прошу читача не надто напружувати м’язи сфінктера при читанні. І ось чому. Як цинічно (і справедливо) зауважив один журналіст – інформація робить людину невпевненою, адже маючи певний фактаж в голові, проблема неодмінно постає під кутом і набуває певної роздвоєності, після чого назвати себе інакше, як «зашмарканим дилетантом», мудра людина не може. І тут справа не в еклезіастівському примноженні скорботи – алгебра на час формування біблії була менш розвинутою і поняття степеневих функцій не існувало, інакше це б можна було сформулювати в більш стрункому математичному вигляді - скорбота - степенева функція знання зі змінним показником. Автор не має відношення до літературознавців, тому може сперечатися до хрипоти і не визнати своїх помилок. А читачеві розмовляти з самовпевненим ідіотом не варто, при тому ж, мені не вперше лікувати ларингіт.

На днях побачив рекламу від котрої впав в захват та зачарування. Тітка в трико показувала як збільшити спалювання жиру при пробіжці по сходах. Виявляється, треба переступати через одну. При цьому кількість спаленого жиру (для зручності введемо поняття одиниці ожиріння (ОО), нехай це буде карат – всі ми пам’ятаємо приказку про хорошу людину) зростає… увага… не повірите… і ще одну секунду… для такого величного зауваження треба врочистого настрою… в сім разів! Отака проста істина. Здавалось би – що може бути простішого – через одну. А якщо через дві переступати - … ні, мозок такого не витерпить, тим більше, що це лише мої здогадки. В тому розлогому переказі сучасних тенденцій аеробіки приховано гарний політично-маркетинговий хід. Не відаю його правильної назви, але суть полягає в тому, щоб говорити про відносне там, де насамперед має сказати слово абсолютне. Себто, для спалення однієї ОО вам потрібно проскакати 100 поверхів, а з новим методом лише 15 (числа взяті навмання). Не знаю як ви, але мені відомо мало людей, які б повелися на таку неефективну методику скидання зайвої ваги. При цьому, скажімо, за правильної дієти жінка може спалити одну ОО сидячи годину в зручному кріслі та меланхолійно дивлячись у вікно, пописуючи вірші. Я не жартую, дурнувате бігання по сходах допомагає хіба прокинутися. Що загалом, не так вже й погано.

Ще одна річ і перейду до основного. Це буде показ політичного застосування методу відвертання уваги від відношення відносне/абсолютне, незабаром вибори, тож гріхом не торкнутися кухонної теми. Зараз буде байка. В мене є один знайомий, який чудового погожого дня побачив на інформаційному порталі, що виплати одновухим гітаристам патріотичної пісні зросли на п’ять сотень відсотків. Навчившись круто виконувати «Лента за лентою», він відчикрижив собі одне вухо. Воно би й нічого, але не звернув наперед увагу, що попередні виплати становили 18 гривень плюс ПДВ та утримання в пенсійний фонд в розмірі 3,5 відсотка від загальної суми. Не знаю як ви, але одновухі гітаристи в мене не викликають бажання приходити до них на концерти. Я радше посиджу годину-дві в компанії з жінкою і слухатиму, як її організм граційно спалює ОО, коли та невимушено балакає про патріотичну пісню чи політику. Тому стверджую – будьте обережними з відсотками та абсолютними значеннями, бо за першими шахраї ховають свої руки, а за другими –невдахи своє обличчя.

До чого веду. Останнім часом мені вдається (і кажу це без сарказму) багато читати. Літературу, треба зазначити, слабо корельовану поміж себе. Це схоже, вибачте, матері всіх порід, на бажання скуштувати малою дитиною всього на світі, починаючи від ананасів сорту Baby та закінчуючи банальним піском з будки сусідського Бровка. На жаль, доводиться констатувати, що вловив одну цікаву деталь, котру мушу довести до відома аж тепер. Для проведення проекції на літературознавство мені потрібно оперувати двома протилежними якостями – абсолютним та відносним способом подачі автором інформації. Під абсолютним (А) я розумітиму подачу загальної інформації, сказати б, мораль твору, його спрямованість та й взагалі таке безтактне та інтимне питання, котре мене цікавить в першу чергу – «для чого це написано». Під відносним (В) – вибрики автора, його небанальні спостереження, нашарування різних типів, метафоричні засоби, врешті, видиме бажання полегшити читання та зробити його дещо цікавішим. Беру на себе всю відповідальність (не забуваємо про ларингіт!) розмежовувати ці частини, бо, зрозуміло, більшість виявить бажання розповідати про їх сукупність, цілісність, взаємодоповнюваність та інші «істі». А дулю вам з маком. В кінці сам скажу про це.

Твори, котрі більше схиляються стрілкою подачі інформації до літери В надзвичай легко читаються, але на диво важко запам’ятовуються, хоча містять стільки цікавого та небанального, що хоч бери і на базі такої книги свою пиши. Твори групи А занудні до неможливості, таке враження, що автор писав книгу для себе, а на зло читачеві вирішив помордувати його найжорстокішим сучасним методом пасивного катування – очікуванням знакової події. Проте вони вгризаються в пам’ять, залишаючи на ній корозійні дірки. Властиво, ідеальне поєднання – коли ті дірки заповнюються вкрапленнями дорогоцінного металу, тут маю на увазі той процес, коли В непомітно закрадається в загальну картину, що будує А. Звичайно, таке полотно не має застосування, позаяк не є природнім, але хіба читання колись було корисним комусь іншому окрім самого читача? І чи може хтось передати всю красу шедевру своїми словами?

Хочете приклад А та В? А – це, наприклад, практично весь Діккенс, при читанні його романів на мене нападала така меланхолійна туга, що часом починав розуміти чому в Великобританії до сих пір монархія і для чого поети так нудотно з року в рік пишуть про осінь та кохання. В – тут складніше, адже більшість сучасних книг тяжіє до цього типу, але для годиться, - прошу, - Олег Чорногуз, - надзвичай вправний мисливець за думкою, цитувати не перецитувати, а вдуматися – сюжетна лінія немов оборонна лінія Мажино – її простіше обійти увагою аніж збагнути для чого вона побудована при такій вишуканій грі розуму та кмітливості автора.

Безперечно, годиться написати висновок – що і до чого, хто кому що винен, та як боротися з невидимим ворогом під назвою «стилістика». Але його не буде. І боротися не треба, панове і панянки, читаймо більше та дужче, самовдосконалення приходить до того, хто може розставити пріоритети та не боїться експериментувати з відносним та абсолютним. Тоді й будуть гобелени золотою ниткою, і Ферреро тут, як це не прикро, ні до чого.

Читати коментарі (11)
Рейтинг Оцінили Переглянули
13 kuraj , Любов Лібуркіна (Чорі) , boom.gu , Tercyna , Nozomi Sarytobi , _ , SinusoЇda , Роман Миронов , Lilu , Ніка Вербинська , Катерина Ляшевська , Окайда , Михайль Дедал. 758
( написати коментар )
kuraj
2012-09-24 15:25:08

абзац, м'яко кажучи. окремий ріспект - за ігнорування академічної літнорми. доречно в даному разі.

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-09-24 16:57:17

абзац? історія про гітариста надумана.

(відповісти)
kuraj
2012-09-24 17:10:52

абзац - це евфемізм)

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-09-24 17:21:22

евфемізм - це абзац)

(відповісти)
Tercyna
2012-09-24 18:26:38

"але хіба читання колись було корисним комусь іншому окрім самого читача?" - прочитав - ділися з іншим) - тоді буде користь. звичайно, якщо прочитане варте уваги.

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-09-24 19:02:26

хіба тільки книгою, але ж не переповідати всьому світу про що йдеться)

шкода, але скорочені версії справді хороших книг, якими (версіями) було вистелене моє навчання, позаяк читати не мав бажання та часу (про що приходиться шкодувати) не гідні уваги, зараз це вже для мене аксіома.

чи тим більше перекази - ця робота настільки ж продуктивна, як рятування Всесвіту пультом від телевізора.

(відповісти)
Tercyna
2012-09-24 21:21:46

пульт від телевізора, як ланцюг - прив"язує до дивану_екрану_фільму.

до рятування Всесвіту справа не дійде, реклама запудрить мізки)

 

(відповісти)
SinusoЇda
2012-09-24 21:43:32

а якщо ще Теккерея почитати...)
хорошу тему Ви підняли, дуже часто виникає бажання знайти між нашарування метафор і образів мораль, і навпаки - у творі з ідеєю - деталі, від яких хочеться ахнути... не знаю як Вам, а для мене мабуть найбільш наближеним до ідеального поєднання А і В поки що є Замятін, відразу його згадала, коли читала про "експериментувати з відносним та абсолютним".

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-09-24 23:17:45

дякую. гадаю Замятіна почитаю, зацікавили. для мене особисто (як би не було слизько писати таке) серед ідеальних поєднань (частково, звичайно) є багато призових місць. серед останніх несправедливо забутих, якщо не приходилося - рекомендую Чапека. серед більш молодих - Філіпа Рота (хоча там є потреба в дистанції між читачем та автором).

(відповісти)
SinusoЇda
2012-09-25 08:14:21

читала "Війну з саламандрами" і деякі новели Чапека, мабуть погоджуся з Вами. а Рота постараюся почитати, дякую)

(відповісти)
Lilu
2012-09-24 23:37:57

Телевізори взагалі треба гарно викинути, або не мати, або мати, але не дивитися (а щоб не було спокуси дивитися - трохи скрутити:)

(відповісти)
( написати коментар )