На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

...доля...

Арфіст, 29.09.2012 року



я від себе рятую Долю

вона дивиться палко пильно

пливемо у вир за водою

і притульно їй і прихильно

вона гладить моє волосся

і обіймами в’яже смертно

все для неї вже відбулося

вона вирядилась в інферно

вона йде за мною і виє

очманіла чужа нечула…

і ні біса у нас не вийде! –

вона й вІршів моїх не чула…

Читати коментарі (9)
Рейтинг Оцінили Переглянули
16 Микола Нечета , Сергій Нечета , WARJAT , Любов Лібуркіна (Чорі) , Сонце Місяць , Роман Миронов , Сновида , Tercyna , В'ячеслав Шестопалов , kuraj , polishuchka , Lilu , Neti-Tel , , Ігор Д. , Roxa. 666
( написати коментар )
WARJAT
2012-09-29 13:15:48

вірш гарний. життєво.

 

 

і не стримався:

 

 

мій чорт є в шоці вже від мене,

сказав, що так не можна жити,

шо навіть в пеклі не такі проблеми,

шо ТАК не можна на життя забити.

 

тепер я ангела згадав із сумом,

він добрий був, давав поради,

просив шоб ше раз я подумав,

коли на виборах ішов у депутати

(відповісти)
Любов Лібуркіна (Чорі)
2012-09-29 14:00:21

вихід єдиний: самому стати інферно. або най вірші читає, зараза така! )

(відповісти)
Сонце Місяць
2012-09-29 14:30:18

десь там наполягливо інтерферується із п. Інверно Ярослава

 

хоч звісно, своє

це до теми примічання, що Арфіст

таки полюбляє деколи стилізнути

 

...непевно~рішуча

іронічна чуттєвість..

 


звукопис!

(відповісти)
Арфіст
2012-09-30 08:27:29

інферно - інтерферно :о)

 

о! стиль - то порохова діжа (з мрією про нейтронну бомбу)

 

а доля - то ж частина! йолкі!

(відповісти)
Сонце Місяць
2012-09-30 08:32:59

стиль не проблема, але стилізувати будь-який

це можна Джойсом зрештою стати

 

а потім засісти писати Фіеґанів Вейк, осліпнути і чокнутися..

 

але можна і не засідати, правда ж

(відповісти)
Сонце Місяць
2012-09-30 08:33:28

*Фінеґанів ofc

(відповісти)
kuraj
2012-09-30 10:23:52

даруйте нескромніть, це вже вдруге за ці два дні своє в коменти тулю, просто якась ностальгія пішла, а воно знов-таки в тему:

 

p { margin-bottom: 0.21cm; }

Трон долі

Сидить на троні королева.
Я в неї смирний рицар-хлоп.
Снага орла. Звитяга лева.
А служба вірна аж по гроб.

Торка мою цупку чуприну
шляхетна лагідна рука.
О втіхо! грай же без упину!
О пані! ти така ласкава!

Аж раптом усмішка щиріє,
карлючиться вузлом суглоб.
Кістяк на троні! Щастя - мрія!
Життя - мара, а служба - гроб!

(відповісти)
Lilu
2012-09-30 22:32:06

То почитайте їй вголос, може, тоді зацінить, і все наладиться))

(відповісти)
( написати коментар )