На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Гуманізм - це наша зброя!

Фома Пугаляк, 11.10.2012 року



- Гуманізм – це наша зброя! Гуманізм – це наша зброя! Гуманізм – це наша зброя! – волав натовп назовні.

Роздратовано похитавши головою, доктор Запомнич звернувся до співрозмовника:

- І чого б то не зробити звуконепроникні стіни в лабораторії, як годиться? З тими дрібними будівельними фірмами тільки зв’яжися – напоказ робитимуть те що просив, а вийде казна-що. Так і експеримент може провалитися.

- Нічого подібного, - спростував доктор Бельяж, - нічого подібного. Все передбачено. Ми пересилаємо інформацію відразу в мозок, перед тим блокуємо основні органи відчуттів, щоб усунути всі можливі впливи на підсвідомість та психіку піддослідного, - він посміхнувся, почісуючи підборіддя, - a priori, вплинути ззовні… не-мож-ли-во, - відчеканив після короткої паузи.

- Все ж, для годиться, треба почекати, поки трохи розійдуться ті показні гуманісти та недобиті антимілітаристи, - впевнено сказав доктор медичних наук Запомнич.

Він мав рацію. Невідь звідки до групи мітингувальників приєдналися антимілітаристи. Справжні придурки, - думав собі Запомнич, - звідки взагалі в людини може взятися переконання, що вона може без зброї, використання якої вважає мало не смертним гріхом, боротися з тим, хто нею володіє. Феноменальний вид колективної дурості, - констатував і вголос додав:

- Може чаю чи кави? – не дочекавшись відповіді, попросив помічницю, - Надю, зроби нам кави.

Жінка простежила за реакцією доктора Бельяжа, тобто за її відсутністю, і, поправивши синеньку блузку з емблемою закладу – золотистим слоном з задертим вверх хоботом на зеленому фоні, вийшла з кімнати. Коли вона повернулася з чашками, від яких чітко несло ароматним спиртом, то піддослідний трохи поворушився – носа йому не затикали, - обмежилися пов’язкою на очі та кляпом в рота. Якщо б не підгузники, які войлоком обтискали його нижню частину тіла, - подумала Надя, зауваживши, що він поворухнувся, - то було б дуже навіть схоже на розваги сексуального характеру – сильні руки, прив’язані окремо позад спини, мускулисті ноги, зчеплені внизу нерозривними пасами, темна і жорстка на вигляд щетина, підборіддя з ямкою, еге ж, на такому індивіді вона б сама не проти поекспериментувати. Два науковці також помітно пожвавішали, коли Надя поклала біля них підніс з кавою. До того часу вони мовчки вслухалися в гул надворі та глухе гупання каменів у непробивне скло в сусідньому кабінеті.

- Отож, - почав Бельяж, відхлебнувши трохи напою та мимоволі скривившись, кава з коньяком, які у цій державі часто п’ють в одному розчині, приємно і тепло залоскотала горло, втім, він вже звик до таких «штучних надбань культури», нагло, і, що головне, невміло здертих з псевдоєвропейських звичок, - як ви вже знаєте, докторе, наша система психічного відбування покарань може похвалитися пречудовими результатами. У вас, як я бачу, - награно здивованим голосом сказав сивий француз і показав пальцем в напрямку звідки було чути незадоволений гул, - населення до цього наразі ставиться вороже. Це можна зрозуміти. Більше того, як показали соціологічні дослідження, що проводилися, коли ми тільки вводили систему в експлуатацію, населення боїться насамперед того, що метод не спрацює. Тобто були серйозні сумніви та страх, що люди, які відбули покарання за допомогою нашої системи не достатньо перевиховалися, що в них всередині будуть сидіти приховані демони, що це бомба з годинниковим механізмом чи як у вас кажуть, вовк у овечій шкурі. Це означає, що насправді не так переймалися гуманністю, як своєю безпекою. Ті смішні гуманісти, - посміхнувся і підморгнув співрозмовникові, - самі того не усвідомлюючи, бажали, щоб злочинці краще роками сиділи у тюрмах, аніж за кілька годин були перевиховані на психічному, більш глибокому та об’єктивному рівні.

- Боюся, що в нас з тим ситуація ще гірша, - зізнався Запомнич, але від уточнень утримався, - але. Будуть результати, буде довіра і врешті, це краще для суспільства та держави, аніж роками годувати соціально небезпечні елементи. Гадаю, через певний час це дійде до населення.

На короткий час запала мовчанка. Було чутно голосний подих піддослідного і те, як надворі мітинг переростає в палку суперечку між лідерами гуманістів та загонами міліції, що помалу підвозила з чорного ходу автомобілі з брандспойтами.

- Ви питайте, якщо вам потрібно щось знати, для цього я тут і є, - запевнив Бельяж і приязно всміхнувся, відхлебнувши ще один ковток кави, цього разу вже не скривившись.

- Я б хотів зрозуміти принцип роботи вашої системи. Насамперед для того, щоб знати як діяти в позаштатних ситуаціях.

Колишній силовик, - подумав француз, - мене попереджували, що тут багато докторів наук з пагонами і аксельбантами. Позаштатних. Яке однозначне і неприємне слово. Треба тримати себе в руках і не бовкнути зайвого. Ось для чого мене так чемно пригощає коньяком. Не вгадали ви, пане майор, чи може, полковнику.

Секунду подумавши, Бельяж відповів:

- Абсолютно все я вам докладно розповісти не можу. Самі розумієте, це наші гроші, наш бізнес, це роки кропіткої праці величезної кількості науковців. Загальні принципи все ж розповім. Але тільки вам, - сказав солодко француз, присунув стільця ближче до столу і каву відсунув вбік.

Посміхнувшись Наді, попросив її присісти поруч і спокійним тоном почав:

- З вашого дозволу щодо піддослідного і процесу перевиховання користуватимуся медичними термінами, насамперед для того, щоб відразу після психічного перевиховання з людини можна було зняти клеймо «злочнинець» і сказати – пацієнта вилікувано. Тепер ближче до справи. Інформаційна частина системи працює за принципом ехолокації мозку через нервові закінчення. Це виглядає приблизно так - через нервові закінчення посилаються певні модульовані імпульси в мозок, і асинхронно знімається певний відгук. Після певної обробки даних система визначає спосіб психічної сугестії і реалізовує її деяким методом засобами пересилання даних. Симулювання спогадів та відчуттів одного року лікування займе близько двох хвилин. Розшифрування та обробка даних проходять автоматично, що унеможливлює втручання ззовні, тому спеціально нашкодити пацієнтові неможливо. Однак, є можливість поспостерігати, - Бельяж вказав на здоровенний екран, - це, скажімо, тестовий режим, який передбачено також для навчання персоналу та усунення тих, як ви, докторе, висловилися, позаштатних ситуацій. Якщо вас цікавить технічна частина обладнання, то маю сказати, що це внутрішня таємниця. Тому, в принципі, вже можемо починати лікування і паралельно ваше та Наді навчання. Як я розумію, ви проштудіювали брошури, котрі були вам надіслані два тижні тому та знайомі зі специфікою роботи?

- Так, звичайно, - Запомнич переконливо і швидко кивнув декілька разів головою. Надя кивнула один раз і зацікавлено глянула в сторону системи з різнокольоровими кнопками на сенсорному екрані.

Запомнич зробив паузу та промимрив:

- Маю ще до вас питання загального характеру. Для чого ті всі процедури на початку?

- Ви, мабуть, хотіли запитати для чого пацієнта душити на початку? - Бельяж був задоволений питанням, оскільки передбачив його та підготував відповідь ще коли тільки виїжджав з Франції, тому задоволено посміхнувся. – Знову ж таки. В загальному окреслю те, що відбувається всередині системи. Як ви знаєте, людина народжується, маючи при цьому набір безумовних рефлексів. Як от, смоктальний, харчовий, хапальний. І дихальний. Методика опрацювання системою даних вимагає фіксації безумовних рефлексів. Скажімо так, завдяки ним отримують потрібну інформацію в часовому проміжку від народження до теперішнього часу. Тобто інформаційний обмін розгортається лавиноподібно – відсилаєте в мозок групу рефлексів, отримуєте образи. Нашаровуєте на ці образи потрібну інформацію, відсилаєте, отримуєте відгук емоційних образів. Згодом визначаються звички, фобії, проводиться оцінка моральних цінностей пацієнта, його світогляд. Тобто проводиться, скажімо так, розгортка потрібної інформації. Варто зауважити, що ми не можемо стирати чи змінювати інформацію, що стосується минулого - це дійсно може призвести до нестійкості психічного здоров’я пацієнтів. Не побоюся цього сказати - система може зчитати будь-які дані, які міститься в пам’яті та підсвідомості. В нюанси вникати не буду, але для повноцінного визначення способу психічного покарання та перевиховання необхідно підходити індивідуально – в кожної людини по-різному формуються фізіологічні, психічні подразники і, що головніше, реакція на них, тому приходиться життя пацієнта «розгортати» від початку. З тваринами значно простіше – в них тільки рефлекси - там можна відразу конвеєрно завантажувати в мозок бажані умовні рефлекси та моделі поведінки. Анекдотична тема, - старий хіхікнув як малий хлопець, - наші науковці робили з собак котів і навпаки. На це варто було подивитися - коли собака намагається втекти від кішки на дерево. Щоправда зараз це вже минуле. Але маю сказати, наїлися ми лиха з «Greenpeace» свого часу, навіть програли суд, - зітхнув доктор Бельяж. – Пусте. Але зовсім скоро ви побачите наочно що я маю на увазі під «розгорткою» життя.

Через хвилину Надя в сусідньому кабінеті поклала в умивальник чашки, не поспішаючи налила собі в стакан трішки коньяку, - все одно від старих вже тхне алкоголем, від мене й не пронюхають, - подумала і підійшла до вікна. На вулиці міліціонери сумлінно розганяли людей водяною гарматою. Побачивши це вона самовільно здригнулася. Коли батальйон мурашок промчався по спині і зник в невідомому напрямку, відпила. З нею часто так бувало – варто було їй лишень подумати про холод – її морозило, уявити лимон – в роті ставало кислувато і неприємно, подумати про те, що можна порізати пальця, відчувала короткочасний різкий біль. Шкода, - посміхнулася до себе, - що не можна таким чином оргазм симулювати. Та машина в лабораторії - сильна річ, цілком можливо, що невдовзі можна буде так робити. Тільки от краще запрограмувати оргазм на якусь конкретну річ, щоб ключем не була сама згадка про секс, бо так можна і загнутися.

- Надю, - покликав її Запомнич, - заходьте, будемо починати.

Помічниця залпом випила залишки коньяку і, поправивши блузку, зайшла в лабораторію. При цьому знову задивилася на злочинця, і, ніяковіючи перед собою, підійшла до двох стариганів.

Великий екран вже світився. На ньому світився напис «ОТРИМАННЯ РЕФЛЕКСІВ». Доктор Бельяж підійшов до піддослідного та ввів шприцом йому в ногу рідину.

- Обезболююче локальне короткої дії, - пояснив він. Пацієнт почав пручатися, але через кілька секунд заспокоївся. В те ж місце доктор ввігнав тоненьку голку, шнури від якої йшли до великої шафи з написом «Сенсорний модуль». Тепер француз підійшов до сенсорного пульту і натиснувши кнопку, прокоментував:

- Тепер, коли дія обезболюючого минеться, виділимо нервові закінчення та змусимо мозок не реагувати на них болем. Це наші інформаційні канали.

Через дві хвилини він натиснув кнопку і екран вивів повідомлення «СМОКТАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС ОТРИМАНО», ще раз натиснув і, підійшовши до пацієнта, тицьнув йому під ніс флакон з зеленуватою рідиною. В піддослідного на секунду розширилися ніздрі. Екран вивів повідомлення «НЮХОВІ РЕЦЕПТОРИ ЗАФІКСОВАНО». Після наступного натискання підійшов і вклав по черзі дерев’яну палицю в долоні пацієнта. «ХАПАЛЬНІ РЕФЛЕКСИ ОТРИМАНО».

- Тепер те, що ви називаєте душити, докторе Запомнич, - без інтонації сказав Бельяж і, закривши пальцями потік повітря в ніс пацієнтові, розповідав, - тут відразу дві цікавинки. По-перше, дихальний рефлекс. По-друге, коли відмикатимемо органи дотику і більшість м’язів, треба буде забезпечити роботу легенів. Тобто, дозвольте каламбур, душачи, ми зберігаємо йому життя.

Чоловік почав пручатися, але допоки напис «ДИХАЛЬНІ РЕФЛЕКСИ ОТРИМАНО» не з’явився на екрані, пальці Бельяжа чіпко тримали носа майбутньої здорової і соціально безпечної одиниці суспільства.

Старий француз хитро посміхнувся, підморгнув і вимовив:

- Надю, може допоможете з сексуальними рефлексами? Обніміть пацієнта, наприклад.

На що відразу ж отримав негативну відповідь. Втім, це кожного разу його забавляло. Він чудово знав, що сексуальні рефлекси були базовими, а отже відомими наперед, їх система підвантажувала з бази даних на основі додаткової інформації, тому прояви та нашарування в цій частині людського життя можна було визначити і без обнімання злочинців.

Зашарілася, - про себе відзначив старий ловелас, прищурившись, - значить разом з потенцією не зникли навички психоаналітика. Цікаво, з ким саме вона спить? Її типаж добре відомий – такі жінки здатні дати чоловікові тільки щоб врешті відчепився. Нерідко навіть ботанам перепадає – то така місія, їй, в принципі, байдуже, але тепло від думки, що недобитий принц ще буде роками ввечері згадувати про той трафунок і щиро вірити в те, що онаністи в авангарді Афродіти.

- А тепер, вимикаємо нервові закінчення пацієнта, окрім? – Бельяж питально глянув на жінку.

- Окрім тих, які мають відношення до дихально-моторної системи, - неохоче відповіла. Після тих натяків на сексуальному ґрунті їй перестав подобатися цей старий пердун.

- Авжеж, - підтвердив Бельяж, - плюс інформаційні закінчення.

Доктори підійшли до сенсорного пульта і француз продемонстрував відповідну процедуру. Піддослідний на якусь хвилю перестав дихати. Однак дихання внормувалося і екран видав напис «ПОЧАТКОВА ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ». Бельяж задоволено потер руки і виголосив:

- Тепер всідайтеся зручно, бо починається найцікавіше. Зараз ми переглянемо його життя, а ви, шановні колеги, матимете змогу вперше побачити на власні очі те, що декотрі науковці називають архетипами.

***

Через годину з бокових дверей лабораторного корпусу вийшов чоловік. Повернувши за кут будинку побачив знайому ситуацію – міліціонер бив гумовим кийком хлопця, який звивався по землі від болю і кричав до свого ката:

- Ти мені значок поламав, дибіл.

Чоловік, проходячи поруч, зупинився і ввічливо запитав міліціонера:

- За що ви його б’єте?

- Звідки я знаю, то не мої справи, - відгаркнув той і, для годиться, вперезав хлопця по передпліччю. Службовець повернувся до чоловіка, оцінив його статуру і про себе відзначив, що такого кремезного чіпати не варто, проте для пристойності випалив:

- Ти також хочеш? Чи може на дві-три доби в мавпятник?

Чоловік поглянув на хлопчину, що тримав в руці емблему «мерседеса» і, подумавши, відповів:

- Ні. З мене вистачить. Треба починати життя будувати, - додав після паузи.

Двоє суперників здивовано переглянулися і, врешті, міліціонер вгатив хлопця по руці. Чоловік не оглядаючись попрямував до виходу і, проштовхнувшись поміж мітингуючими, подався в напрямку автобусної зупинки, на ходу намагаючись зрозуміти, що ж стільки випитував його сивочолий дід з дивним акцентом і що він мав на увазі коли говорив про першу зірницю.

***

В той же час в лабораторії за столом сиділи навпроти двоє докторів. Запомнич відпустив Надю додому, тому зараз мужчини могли вільно поспілкуватися і допити почату пляшку.

- І як вам, колего, наш інструмент? – поцікавився француз, дивлячись у вікно на просвіт через склянку, заповнену спиртним.

- Не очікував, - щиро визнав Запомнич, - все було розкішно і дуже пізнавально, заздрю вам, що ви мали змогу безпосередньо брати участь в розробці вашої системи. Особливо цікаво було спостерігати за зміною форми сприйняття коханої жінки пацієнта, хто б міг подумати, що з часом поняття жінки в свідомості ідеалізується, ціле життя гадав, що все відбувається з точністю до навпаки, кхм, - високо підняв свою склянку та виголосив перший і заразом останній тост, - хай наука завжди служить інтересам людини!

Науковці абияк закусили шоколадом і, вставши з-за столу, Бельяж простягнув руку Запомничу. Той зробив аналогічно і, засунувши ліву руку у внутрішню кишеню піджака, витягнув товстенький конверт. Посміхнувся і подав його колезі, пояснив, немов просячи вибачення:

- На майбутні розробки, задля світлого майбутнього науки та людства в цілому.

Бельяж сумно поглянув на товариша по чарці, з докором в голосі запитав:

- Хто ви – майор, полковник?

Запомнич поклав конверт на стіл і, дивлячись спідлоба, жваво махнув рукою:

- Зараз навіть не знаю. Яка різниця?

Француз не вагаючись взяв конверт, поклав у кишеню і, не промовивши жодного слова, потиснув руку Запомничу та вийшов. Залишившись сам, доктор наук дещо розслабився. Закинув ноги на стіл і, відчувши себе задоволеним від того факту, що ось тут біля нього стоїть машина, здатна змінити світ, вона належить йому і навіть неприємний на смак коньяк не здатен ворухнути його стан блаженства, задрімав.

Коли надворі стемнілося і міліціонери вперемішку з мітингувальниками почвалали на пиво, Запомнича розбудив телефонний дзвінок. Старий ліниво потягнувся і дістав мобільний з кишені штанів.

- Слухаю, - відповів Запомнич.

- Доповідайте Кочурін, як все пройшло? Сподівання виправдані?

- На сто процентів, - відповів той, ще потягуючись.

- Відмінна робота, - чітко проговорив високо поставлений голос, - через три дні починаємо.

- І яка політична партія перша по списку? – весело запитав щойно підвищений в званні доктор.

Читати коментарі (8)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Любов Лібуркіна (Чорі) , Роман Миронов , Сонце Місяць , Tercyna , Шон Маклех , insulttoinjure , Гевал. 855
( написати коментар )
Любов Лібуркіна (Чорі)
2012-10-11 14:03:35

незлецький фільм міг бути в жанрі "не_зовсім наукова не_зовсім фантастика" (якщо продовжити оте "найцікавіше"). а в ролі піддослідного, скажімо, Він Дизель )

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-10-11 14:25:52

дякую, що не полінувалися).

буду ще правити, не досить точно висловився в принципах роботи "системи" (мабуть, через ігнорування тої частини, котра могла б наблизити форму прози до SF, на гідність якої, через відсутність в тексті іронії та доброго жарту, посягати не можу). є тривіальна проблема - (бажано трешового) опису "найцікавішого" свідомо уникаю, в тому я не сильний, хоча й було бажання наверстати туди зо три сторінки.

//паралельно ставив за мету взнати від читача чи десь подібна тематика висвітлювалася (ні, апельсинами та курятиною тут не пахне).

(сім мішків гречаної вовни).

(відповісти)
Любов Лібуркіна (Чорі)
2012-10-11 14:39:50

мені здалося, що у такому викладі самі принципи роботи системи і мали б лишитися "за дужками". бо в принципі посил тут інший, і він спрацьовує.

 

а взагалі щось таке знайоме. десь Голівуд цього вже торкався. згадаю - скажу ) 

(відповісти)
Сонце Місяць
2012-10-11 19:20:14

ну падає трохи тінь механічного апельсина все-таки

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-10-11 22:37:41

від тої тіні з подібною тематикою ніяк не втекти)

(відповісти)
Tercyna
2012-10-11 21:57:25

підгузники - на вагу золота - 100%

 

чим телебачення і вікно не браття?

(відповісти)
Фома Пугаляк
2012-10-11 22:39:05

питання риторичне?)

(відповісти)
Шон Маклех
2012-10-20 17:58:13

Цікаво. Концептуально.

(відповісти)
( написати коментар )