На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Заплетений вечір

Anairda Kashef, 19.08.2006 року



Заплітаючи вечір в косу.

Зав’язавши на бант святу тишу.

Я залишуся дотиком сну

На твоєму сумному обличчі.

Я залишуся вітром знадвору,

Я постукаю в шибку й втечу.

Не любов, а лиш спогад любові

Принесу… Я тобі принесу.

Ну, а ніч – незаплетена панна

І ця тиша – байдуже дівча,

І це серце так схоже на рану –

Незавершений дотик пера.

Незачесане пустослів’я…

Вечір мовчки заплівся в ніч.

І скотилась із щік покірно

Сива тиша у сивий світ.

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 greta. 616
( написати коментар )
NoBody
2006-08-21 14:07:04
№1. [ !!!1 ]дуже гарно
прекрасні рими, дуже глибоко, нарешті я читаю гарний твір
(відповісти)
Тетяна Мельник
2006-08-22 21:17:42
№2. [ !!!1 ]
Такими віршами можна молитися...
(відповісти)
Anonym
2006-08-23 11:03:13
№3. А,К
Спасибі Вам.
(відповісти)
Ната
2006-08-23 12:06:25
№4. [ :)* ]
(відповісти)
vic
2007-01-27 21:08:28
.. Незачесане пустослів’я Теж напевно якесь на смак, Я згадав би старе прислів"я, Але ви його знаєте й так. А тому теж залишуть знадвору, Щоб молитва ця була жива! Народивсь памятаю я вчора, А сьогодні болить голова!!
(відповісти)
( написати коментар )