Усе з надривом

Усе з надривом. Усе в напрузі.

А зараз - просто нема наснаги.

Ми вже не те щоб запеклі друзі,

А просто так, заради розваги.

А часом - серце зриває криком,

Слова несказані душать небо.

Це лиш здається - що світ великий.

До кого ж піду, як не до тебе?

А це насправді - не так вже й мало,

А комусь, може, і забагато.

Мені не треба вже ідеалу -

Він має звичку не існувати.

***

Люблю.

Люблю - тому болить.

Люблю.

Та не проси того, чого не маю.

Мені набридли колючки навзаєм.

Кидаю влучно. Ще влучніш ловлю.

Мені набридло. Тільки ти не сердся.

Мені обрид увесь цей балаган:

Полин образ і вкраплення - обман.

Це боляче - відкрити комусь серце.

Я вже втомилася приносити біду.

Мені болить усе, чого не скажу,

Мені болить, коли тебе ображу,

Мені болітиме... А все-таки - іду.

І ти прости, що я отак тікаю.

Від тебе, від любові і від себе.

Прощань - не треба. Докорів - не треба.

Я час і відстань ці благословляю:

Вони лікують. І ведуть до тебе.

***

Написано. Підписано. Закреслено.

Пробач мені. Твій біль перепече.

Я заплачу нездійсненими веснами

І каменем на втомлене плече.

За все сповна розплачуюся - квити.

Візьму на душу гріх, як менше зло.

Як відчайдушно хочеться сплатити.

Немає чим. Беру в життя кредити.

Бо в лотереї якось не везло.

Чим далі крок, тим вужчають лещата.

Сильніше течія - не доплисти.

Є речі, що не можна пробачати,

А все, що можна, ти мені прости.