На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Безсоння

Ковальчук Вова, 05.02.2013 року



Музика ночі – стукіт клавіатури. Голосний, наче шепіт всіх русалок і домовиків спальних районів. Він б’ється луною в стінах квартири, не даючи оселитись снам в головах сусідів, псам під вікнами, котрі блукають у пошуках притулку.

Ніч.

З нею боротися не можливо, це все одно, що доводити жінці, що ти правий.

Ніч.

Я тисну на гашетку клави. Відчайдушно, ніби переді мною тисяча ворожих солдат, і я мушу втримати цю висоту.. Жодних відмазок. Тільки тиснути на гашетку.

І я стріляю.

Літерами в моніторі.

Сухими, як шкіра старців після довготривалого паління тютюну.

Ти удариш мене по очах.

О ноче.

Розбещена хвойда, така дорога і доступна одночасно. Я не постійний твій клієнт. Більш люблю тебе уникати, чим дивитись у твої жовті очі –фари, чим торкатись розмитих контурів твого чарівного і продажного обличчя. Ти така безмежна, як дорога, точніше, як передчуття дороги, і боязнь її не відчути, не дихнути аромат солодко-пекучий, немов твій затяжний поцілунок.

Торкаєшся і відразу відсахуєшся від мене. Посміхаєшся. Наводиш губи яскраво червоною помадою, як в трансвестита.

Годі гратись, в мене вже немає терпіння, я весь вичерпався , як маструбатор на здачі сім’я у спермобанку.

Ноче, благаю, суто по-дружньому, хоч наша дружба і не така вже тривка, зламай мені всі пальці, щоб я не міг друкувати, і говорити їй правду.

Можна було б промовчати. Все. Спокійна старість забезпечена.

Тепер точно все. Очікую контрудару, вибачте мене, він вже був зроблений. Мовчання – це те, чого не люблять ті, що в ночі начебто стріляють літерами.

Спали всі книги, всю одежу, і постіль. Хай мене зранку не знайдуть.

Не можеш?

Тоді просто трахни мене, і відпусти спати, можливо я зможу заснути, і дозволю снам поселитись у головах сусідів, а псам під моїм балконом, і їхнє скавучання заспокоїть нарешті мене.

Моя бентежна ноче.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Катерина Ляшевська , Даринка Снігур , Антон Ракута. 413
( написати коментар )
Катерина Ляшевська
2013-02-05 21:58:07

домовилися. це вже друга пропозиція за сьогодні)

 

не зовсім проза, як на мене. гарний монолог. образний, емоційний, вишуканий і... одним словом - сподобалося.

(відповісти)
Даринка Снігур
2013-02-06 10:52:40

таке ніжне й пристрасне благання, ще й такою ну не знаю досконалою образною мовою...

 

що скажеш, майстерно! вітаю

(відповісти)
( написати коментар )