№1. [ !!!1 ]Зерня що народжене серцем

солодкого плоду яблуні

ласунка вогняста висмоктує

надломлює крихітку м‘якоті

вона пахне м‘ятою…

твоєї щоки

ще торкається

дихання -

але тільки ледь

бо так дихає тихо

що навіть здається

вона нежива!

лисиця дрімає у тебе на серці

як б‘ється

як б‘ється

як б‘ється

життя…

Ну от, і лисичка з\"явилася. Ти часом не директор зоопарку(а хто не пойме, вон з образами). Не встигаю на гоголівці читати, там Татчин хропе, блін, і рок мій глушить. Що поробиш, він під мамин блюз, тобто в такт.

А серйозно яко, мені дуже сподобалося. Гарний творик. Незнаю, не думаю, шо я сентиментальний наскільки, але мені жаль лиску. Підкреслені мною і запостені рядки, на мою думку найяскравіші. Хоч і знаєш, шо напишу і інше суперове(Вибачай за ти, так зручніше. Не проти?). Бо хіба б я оцінював, коли все б було навпаки?

№2. Дякую ,Володимире, за прикольний відгук:)))

Нарешті! Хоча б тобі лиску жаль... Ні... я не директор зоопарку - у котромусь із життів була мабуть не то кішкою, не то лискою, не то змійкою;))

Ось так.

(Тетяна М.)

№3. Так так. Мені лисичку жаль, а ти що я приколіст. Та немає з чого прикалуватись, я плакати буду.... Я ж не зовсім дорослий кіндер, в мене ще очі дитячі. Ли-си-ч-к-у-у-у-у-у-у жалко, біднесенька вон-а-а-а. А пожаліти то ні-ко-м-у-у-у-у..,..

№4. Володимире, ти - неперевершений:))

Стільки оптимізму, енергії... Даруєш цю енергію іншим людям - молодець. Ось.

Оце не можу знайти коментар, де Іринка запитувала, чи я буду на львівському форумі. Може ти її побачиш, чи, полчуєш... На жаль, вирішувала до останнього, однак не приїду. Мушу летітьи у жовтні до Києва, до речі на конференцію, присвячену Франкові (знаю, що Ірина займається цією темою, якщо зацікавиться, я напишу детальніше) Звичайно, форум мені більш цікавий, ніж та конференція. Однак то вже не моя воля. А всім, хто потрапить на форум, бажаю гарнх вражень!!!

Т.М.

№5. З 14 по 18 форум видавців. З Іринкою спілкуюся кожного дня. Коментар, здається, на її кольорах. Тетянко, а чом на мою сторінку не заходиш. Вибачай за наглість, але склалася така думка, шо я на інеті залишився один. А за енергію - знаю. Роль в мене така жертвувати своїм настроєм. Набридли скупі морди, хочеться, щоб посміхалися радісно обличчя!

№6. Обов\"язково зайду. Це я так довго збираюсь... Ну що поробиш - є таке в характері (поки грім не гряне... а далі ти знаєш)))))

за увагу до текстів особлива подяка.

№7. [ :)* ]

№8. Я читаю ту творчість, яка мені подобається. Довго ніхто не запостює, шукаю ще цікавих авторів. Не знаходжу, книги починаю читати. Нещодавно був на слониках, блі, та попса повна, дещо є, але замало поргресуючої думки. Здря я там прописався, Думав шизофренія справжня, а там не дуже, навіть тусоватися бояться. Хоча я навіть не знаю, навіщо я на новому був. Так настрій був.