№1. [ :) ]Як на рівень, то добре. Але, Тетянко, жахливі речі описуєш. Шо тобі сниться? Та корозія відпочиває, і інші дезовики. Тостеру запропонуй. В них є темка:

\"Бачу тебе в своїх снах,

Плями крові на руках.

По губах стікає гній

Я кричу до тебе - стій!

...Я бачу світло

Дверей не видно,

Я хочу вийти -

Мені набридло.

Я бачу світло,

Тебе у ньому.

Моя реальність

Відчуває втому.

Раскольника тепер жаль. Бабця відомстила.

№2. це з життя. стосується і мене. Та, про яку я писала, мстити ніколи не вміла та й інших не вчила. Вірш написаний з любов\"юболем. Будь-яка інша манера письма у даному випадку була би фальшивкою. То вже від мене не залежить.

№3. [ !!!1 ]

№4. [ :)* ]вразило...

№5. [ :( ]нащо???щось цікаве описуєш, чи нема з ким поділитись???

ти не описала, як виживають з розуму. ти описала, як нехлюйні діти люблять своїх батьків. і як їм то віддається.

жахайся і вчись.

з такого не варто горювати. коли думатимеш над цим - будь спокійною, мужньою та розсудливою. правд безліч, а істина недосяжна (вперше цю фразу сказав не я).

зрештою, все робиться так, як і має робитись.

доречі, від любовіболю теж дахи зриває. а якщо ти пишеш - живеш. і не головне, що дурню пишеш. як ще певний час не знайдеш якого-небудь іншого шляху до спокою, то тримайся цього. але завжди тримай відкритими очі, і завжди тримай мужнім серце.

твоя увага - твоє серце. твоя мужність - твоє серце. тримай це сильно.

№6. [ :) ]

№7. Скіфе, ти мені так нагадуєш одного такого собі хлопа, що ніяк не може заспокоїтись. То ж у нього рведахи від чужих поезій у бік заздрості:(((

№8. курайУ Скіфа не від заздрості рве. У Скіфа просто пару багато, а кришка легка :)

№9. Скіфдякую-дякую, курає.

не претендував на істинність - лише висловився. писавте, що знаю.

щодо ніяк не може заспокоїтись - я ще не збуджувався за сьогодні. і востаннє на ЛК коментував десь із місяць тому.

і заздрю я тільки квіткам.

№10. Скіфдоречі, я висловився щодо вірша, а ви почали ображати мене. хіба це культурне обговорення?

хіба ображатись не є дурною справою?

а, може, у вас часу нема, аби відповісти мені, аби відписати культурно, аби я завдяки вашим словам зрозумів вашу ідею написання глибше, а?

№11. Скіфвибач, ТМ, був загрубий.

але все-одно хочу почути щось добре від вас.

№12. Тетяна Мельниклюбий мій, ви такий безпосередній у своїх грубощах, що я просто млію...

хіба ж на таке можна ображатись?..

(ніколи не думала, що мої вірші так збуджуютььь... ну - хіба що тільки здогадувалась:)))))

№13. а якщо серйозно, то читайте коментар до \"без назви. без імені\"

№14. хі-хі :)

№15. Оппа, тусовочка! Оле, оле, оле! Чим страшніший садизм, тим більший натовп!

№16. Доречі, хто записує мої цитатки, підписуйте моїм ім\"ям. Може, коли здохну, шось та залишиться. Або якась бабця зарубає, нах.

№17. Люди, схаменіться у вірші мова йшла про виноград... Невже ніхто не зрозумів?...

№18. [ не читав ]камінь з душіТаню, чесно - я не зрозуміла, хоча перечитувала разів з п*ять, намагалась зрозуміти, в чому ж сіль. Добре, що про виноград :)))

№19. Та по лозі та по кореню,

Та по грону, по грону!

Та по білому-білому голеню… (це і є виноград)

це добре, що ви його, виноград, сприйняли за живу людину. Оскільки насправді \"той\" виноград у сприйманні людей, котрі в моєму тексті і самої головної героїні - живий.

То ж вірш і направду сказав більше, ніж я сподівалась...

№20. Вакуленко-К. ВолодимирБляха муха, ладно я не второпав з церковноприходською освітою, але ж ви розумні люди. Спасибочки Таню, за цей кусь!!! Жаль оцінки змінити не можна.

№20. Це добре, якщо ти саме цього хотіла, смілива Таню:)) Як на мене, то я б його назвала, скажімо, \"Виноград\". І тоді матимеш і паралель дитина-виноград, і не так лячно буде читачам. Хоча - ти ж не боїшся про страшно-життєве говорити.

№21. ТетянаДякую, Володю й Аня.

Знаєте, старі люди часто кажуть про рослини, предмети, тварин, як про людей. Мій дід любив казати таке: \"воно ж тоже людина, і воно жити хоче\".

І писала я про той виноград так, яким він був для них насправді... А те, що сталося - інакше про те не напишеш. Тоді би просто був факт - ну... зрізали кущ - подумаєш мені факт...

А сказати про виноград так, щоб людям те озвалося в душі, викликало емоції як на живу людину - ось що я мала на меті. Отже - вірш сам за себе усе сказав.

Емоції просто накрили цей вірш. Не то вірш накрив емоціями усіх вас, любі мої.

№22. Вакуленко-К. ВолодимирІноді рослину чи тварину жаль більше, ніж людину. В фауні і флорі більше Душі ніж в нас. Тож та бабця всерівно зробила зле, по рукам би їй. Вона його садила, блі?

№23. Вакуленко-К. ВолодимирДоречі,Таню, б\"ю в оплески. Цей твір в творі тижня. Радію за тебе! Молодщина!

№24. ТетянаА тепер про назву.

Мені ще кілька місяців тому, як був відразу написаний вірш, радили змінити назву. Я не погодилась. Тепер - зробила уточнення, однак не змінюючи назви.

Змінити акценти не можливо... Готуючись іти з життя, дуже часто люди роблять абсолютно нераціональні (як на наш раціональний погляд) та непередбачувані речі. Часто вони забирають із собою те, чи... тих, кого дуже люблять. Люди, що все життя прожили на землі і віддали себе цій землі, забирають з собою її частку. Так. Виноград був порубаний. Однак з кореня пустив через рік нові пагони. Це краще, аніж би по її смерті всох корінь - і їх обох би вже не стало назавжди... Це глибока народна мудрість - яку потрібно намагатись зрозуміти, до якої варто наближуватись. Не боятись її. І тоді істина буде десь дуже близько. Як усі ті, кого ми дуже любимо. І як та стара жінка, що була і буде дорогою моєму серцю людиною. Вона виявилась мудрішою за нас усіх. Так, мудрішою.

Розумію, що вірш складний. Може навіть моторошний. Може варто писати про те, що не навантажує. Що не є таким багатозначним. Але кожному - своє.

Усім дякую за увагу.

№25. Скіфнапевно, я завжди пролітаю мимо.

ти віршем самовиразилась. і відтінку народної мудрості там, як панківського духу у Вакуленка!

мені здається, що ти писала не для людей, а для власної гордості.

і, доречі, я тобі написав відповідь на твій комент до мого вірша \"йо, що є\".

№26. [ !!!1 ]поставлю саму високу оцінку - за почуття. чіпляє він щось таке в мені, чого я сам і не хотів би, може, й чіпати. щось таке з глибини підіймається. якась така темка із безодні. отже - за небайдужість, мою - до нього.

коли твої вірші стоять в ряд, то я з любим поздороваюсь за руку, побалакаю про те, про се, а до цього - ховаю руки за спину і ледь скошую очі.

але це ж - особисте. треба випити грам 300 і покопатись в собі.

№27. ТаняДякую, Сергію.

Теплом по ньому пішло... Це так, як дихає жива істота... тільки дуже безпомічна у своїй отій глибокій, схованій від очей потаємній сутності.

Усе потребує світла. Навіть і те, що потойбік.

Дякую.

№28. Єдине, Сергію, не зрозуміла - невже ти ховаєш руки за спину від тих моїх віршів, що стоять на титулці сайту (тобто разом із іншими авторами)?...

(чи це мене вже геть за сьогодні заморочили:((

Т.М.

№29. звісно ж - заморочили... жіноча доля...

№30. [ !!!1 ]Сергію, солідарна. Будьмо як не люди. Хоча доречніше - будьмо, як не Скіф.

Скіфе, ти вважаєш, що критикував вірш? Критики вірша в твоєму першому коменті рівно два рядки з неповним врахуванням першого. Решта - \"поученіє дітям\", зроблене цілком без дання на те рації. А те, що \"не претендував бути Вищою Інстанцією, а лише висловився\" - ясно, як божий день. Бо що можна взяти від цього висловлювання в голову - не доберу. Слава богу, ми так і зрозуміли. Ну, висловився, ну й добре...

А головна новина в твоєму коменті - що ти певен, що \"все робиться так, як має робитись\". Та невже??? І чи така вже велика цінність цей \"святий спокій\"?

Таню, я ніколи в житті не здогадалася, що це про виноград, якби ти не написала. Щодо решти, то ми вже колись обговорювали цей вірш.

№31. novitska(dementyeva)І недайбіг, Скіфе, хоч волосина з цієї жіночки упаде. Я тебе з під землі дістану.

№32. Таня.

№32. Татчинце ж - як божий день - що вірш про виноград. лоза з гроном одразу ж розставляють крапочки над і.

№33. :)))))Ірино, я також не здогадувалась, що ви всі не здогадуєтесь:)))))))) що вірш про виноград.

Я тільки можу уявити, що думав пан Л., коли читав мій вірш на ПМ (адже він до цього часу не здогадується про що саме мій вірш:))))))) Так що вважайте - що нам усім (а мені оособливо) вкупі пощастило: ми всі нарешті про все здогадались!!!!!!!!!!!!

Все. Капут.

№34. татчина знаєш, Виноград - дійсно краща назва, вона додає трохи рослинного жалю в цей суворий вірш, а тому все сприймається м\"якше. хоча, ти звикла до старої. це, звичайно, особистісне. треба влаштувати конкурс-обоговорення на зміну назви :)))

№35. А я вважаю, як афтор назвав, так хай і буде. Тобто це особиста справа афтора.

№35. я не проти...Але назвати просто \"Виноград\" - це означає змінити акценти. Оскільки роль винограду дещо пасивна. Адже тут основне не тільки, що жаль рослину. Основне - це чому, як, що за тим усим?.. Тому назвавши вірш \"Виноградом\", трохи буде вкрадено потаємного сенсу. Того, що практично вербалізувати не можливо... Що може тільки, як ти сам і написав \"піднімати з глибин\".

Отже, тааки це питання...

№36. дик всьо пойнятно,і я саме про те: назва виграє на противазі - акценти нічуть не змінюються. навпаки: виноград ще більше акцентує на старій. І при такій назві сенс не вкрадається, а тільки добавляється. але ж ти розумієш, що ця думка абсолютно суб\"єктивна, як і всі інші - що я і зауважив, а ВВВ, мабуть, цого не замітив: це - особистісне діло автора.

№37. Сергію, це ти?...Оце слухай. На \"Виноград\" не можу піти із принципу. Бо таку назву рекомендував мені \"один дуже гарний людин\" ще кілька місяців тому. Але тепер - між тим людином і мною бігають чорні коти... Якось некрасіво получиться - та ще й вкотре звинуватить мене у плагіаті.

СтраШШШШШШШШШно мені!!!!!!!!!

№38. ааааааааааааааааааааааааа!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ну тоді всьо пойнятно.

це був я - татчин.

а рекомендували, як на мене, все-таки по дєлу.

шукай іншу назву :))) суперпупервиноград, виноград2, виноград&стара, старийвиноград, виноград-з-під-старої... жарт - не дратуйся.

№39. виноград і стара, нормальна назва. Пропоную ще назвати: Під корінь, Поранена лоза і прикольно: Стара збоченка.

№40. харош стібатись.а то автора ще образиться, чого доброго.

Т.

№40. ;))конєчно-конєчно... Я ж і не сперечаюся - все по-дєлу... Тільки ж ти тільки уяви, щоби зі мною сталося (якби тоді погодилась) - та на мене б точно чекало небо в клєточку, а сорочечка -в полосочку. Знаєш - привласнення чужої назви - це дєло сурйозне...

Зате! Ви би мені передачки носили... А там, дай боже, і втечу організували. ЕХ, житуха б настала!!!!!!!!! І чого, я така нерозумна - таки варто було б погодитись на плагіатик;)))

№41. виноград-з-під-староїоце - найкраще. всі сторони мають бути задоволені.

№42. ;))) і вас усіх посодють....Ви що?! Ключове слово - виноград!!!! Ви його вжили в назві!!!! Ну все - сушіть сухарі... Важайте, що що ви мої сокамерники:)))))))

№43. Таню, нетреба. Хто має вільні гроші надсилайте на банку. Треба викупляти своїх. Ми викупимо, та й мєнти зараз всі куплені. А в Остердорфі свої поліцаї є. Будеш жити як Лазаренко в маслі.

А серйозно. Хай назва буде: \"Стара\". Цей афтар потрібний, як ковток роси з ранку лугам. Це сонце будь якого сайту. Гарних друзів не можна втрачати. Таню, я з тобою погоджуюсь. Най стара рубає, не треба казематів.

№44. Вакуленко-К. ВолодимирТа блі, фарба мозги висушила. Грьобана шабашка, навіть прізвище забуваю.